Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#0 Вони відключалися від праці на заводах <g/> , переходили з гуртожитків-бараків до приватних кімнат у німецьких помешканнях <g/> , діставали продуктові картки <g/> , такі ж як німецькі <g/> , вельми ощадливі <g/> , але не до стадії голоду <g/> , могли користатися публічним транспортом <g/> …
doc#0 Вони вважалися подружжям <g/> , і між ними раз у раз відбувалися галасливі сцени <g/> , а часом і бійки <g/> .
doc#1 Вони були цілком ясно зформульовані в його « <g/> посланії <g/> » « <g/> І мертвим <g/> , і живим <g/> , і ненарожденним землякам моїм <g/> …
doc#4 Вони — порух вражень поетки і відрух її поетичного бачення світу <g/> , нічим не обмежене й не скуте плетиво вражень і реакцій на ці враження <g/> .
doc#4 Вони існують усі разом <g/> .
doc#6 Вони мусіли бути численні <g/> .
doc#9 Вони оформляються насамперед як поїздки на різні свята й урочистості <g/> .
doc#9 Вони <g/> , по-перше <g/> , повертаються до норм літературної мови двадцятих років <g/> , по-друге <g/> , з них читачі сприймають і деякі нові галицизми <g/> , яких досі не знали або знали хіба в поетичній мові <g/> .
doc#9 Вони роблять українську літературну мову подекуди строкатішою й менш послідовною <g/> , ніж того хотіли б прихильники логічности в мові <g/> .
doc#9 Вони скоріше настоювали на єдності літературної мови в політично відокремлених українських землях <g/> .
doc#9 Вони рясніють такими північноукраїнськими формами <g/> , як пархум <g/> , остронуг <g/> , тулко <g/> ; рабои <g/> , курат ( <g/> рябої <g/> , курять <g/> ) <g/> , да ( <g/> та <g/> ) тощоlxxxi <g/> .
doc#10 Вони не тільки впровадили багатющий фразеологічний матеріал і ілюстрації з українських текстів — в обсягу <g/> , не знаному перед тим ні після того в українському словництві <g/> , — вони надали словникові також характеру синонімічного словника <g/> .
doc#10 Вони дали йому змогу пояснити <g/> , чому жадна з українських пам'яток не фіксує “ <g/> дифтонгічної <g/> ” вимови голосних <g/> : з тієї простої причини <g/> , що не існує цієї дифтонгічної вимови <g/> , що це в системі мови <g/> , а значить і в свідомості мовців — прості звуки ( <g/> 4 <g/> , 120 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Вони й досі зберігають великою мірою своє наукове значення <g/> , а про міру їх практичного впливу вже була мова <g/> . </p>
doc#15 Вони цікавили його не самі по собі <g/> , а як новий доказ у давній мовознавчій дискусії про те <g/> , чи може існувати речення без особового дієслова <g/> .
doc#15 Вони потрібні мені лише для того <g/> , щоб показати загальний зв'язок цих двох типів будови речення <g/> .
doc#15 Вони становлять собою або продукт розвитку речень у справжньому розумінні слова ( <g/> субстантивні конструкції в їх трансформації <g/> ; речення з прикметником <g/> , що переродився в атрибут <g/> , утративши предикативні функції <g/> } <g/> , або продукт усамостійнення і наближення до речення частин <g/> , що ніколи не могли влитися повністю в речення <g/> , хоч і тяжіли до нього <g/> , ( <g/> називні відмінки уявлення чи то частини речення <g/> , що відривалися від основного кістяка речення <g/> ; називні речення <g/> , що походять з уса- мостійнених членів ряду <g/> ) <g/> .
doc#16 Вони не збігаються <g/> , а де в чому протилежні <g/> .
doc#16 Вони сліпі і дурні <g/> .