Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Історія зустрічі Н. з німецькими вояками ( <g/> майстром шибеничної справи <g/> ) тут уже розказана <g/> .
doc#3 Інститут літератури не вчить людей писати романи <g/> , інститут історії — робити державні перевороти <g/> .
doc#4 Все таки можна думати <g/> , що роман характеризується тим <g/> , що це історія подій і героя/героїв <g/> , може часом не і <g/> , а або <g/> , ця історія може перериватися <g/> , перевертатися в часі й просторі <g/> , улягати варіяціям і вставкам усякого типу <g/> .
doc#4 У Наталі Лівицької-Холодної йдеться бо про настрої й відчуття <g/> , в Рільке <g/> , а особливо в Ґете настрої й почуття перетоплені в філософію <g/> ; у Наталі Лівицької-Холодної вони особисті й суб'єктивні <g/> , в Ґете вони включені в широке море історії людських культур <g/> .
doc#4 Ґете вступив у свій вік старіння збіркою « <g/> Західно- східний диван <g/> » <g/> , і в її гордовитому задумі було виявити подібність — унутрішню — в різноманітності — зовнішній — людських проявів діяльности й світосприймання в усій історії цієї неспокійної істоти — людини <g/> .
doc#5 <p> А далі історія досить тривіяльна <g/> .
doc#6 Іноді змальована в картині “ <g/> історія <g/> ” така виразна <g/> , що не потребує коментаря <g/> .
doc#6 Ось <g/> , нарешті <g/> , ціла група “ <g/> історій <g/> ” в одній картині ( <g/> “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” <g/> , ч. 7 <g/> ) <g/> : людина <g/> , що працює в полі <g/> ; двоє людей <g/> , що б'ються <g/> ; корова <g/> , що висмикує солому з покрівлі землянки-бурдею <g/> ; друга корова <g/> , що вже наїлася <g/> …
doc#6 Прагнення точности в побутових деталях <g/> , нахил до “ <g/> історій <g/> ” у картині ( <g/> згадати б хоч Бройгелевого “ <g/> Мізантропа <g/> ” <g/> , тепер у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> ”
doc#9 Навіть на еміграції дуже нечисленні мовознавці <g/> , що бралися за теми новітньої історії української літературної мови <g/> , радше воювали з допливом галичанизмів <g/> , ніж аналізували реальні впливи і противпливи ( <g/> І. Огієнко <g/> , В. Чапленко <g/> …
doc#9 І хід історії довів хибність вимог М. Жученка <g/> .
doc#9 Колесо історії не повертається назад <g/> , у народу <g/> , що йде вгору <g/> , літературна мова не може втратити свої надбання й спуститися до найнижче розвиненого мовця ( <g/> чи читача <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> В порівнянні з іншими слов'янськими мовами розвиток сучасної української мови має багато паралелей з історією сербохорватської літературної мови <g/> .
doc#9 Твердження про києво-полтавську основу її ( <g/> власне <g/> , південнокиївську й південнополтавську <g/> ) і з цього погляду потребує якщо не заперечення <g/> , то чималого обмеження <g/> , а вся історія літературної мови постає перед очима дослідника далеко складнішим і динамічнішим процесом <g/> . </p>
doc#10 202—217. </p><p> 13. До історії звуків в українській мові <g/> .
doc#10 Більшу групу становитимуть праці з історичної діалектології <g/> , де Ганцов <g/> , уважно вивчаючи особливості сучасних говірок <g/> , застосовує зразу ж таки здобутий матеріал і висновки до історії української мови <g/> , зокрема до питань її генези ( <g/> 4 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 12 <g/> , 13 <g/> , 16 <g/> ) <g/> , або переглядає висунені іншими історичні концепції знову ж таки в світлі даних діалектології ( <g/> 2 <g/> , 3 <g/> , 6 <g/> , 7 <g/> ) <g/> .
doc#10 Від неї відкривається широкий шлях до по-новому насвітленої <g/> , досконалішої історії української мови і історії слов'янських мов взагалі <g/> .
doc#10 Тому ці праці можна з однаковим правом розглядати і в цьому розділі і в розділі про досліди Курило з історії української мови <g/> .
doc#10 <p> Формально праці Курило з історії української мови присвячені тільки трьом проблемам <g/> , усі три — з історичної фонетики <g/> , вужче — з історії голосних <g/> .
doc#14 Можна приставати чи не приставати на Маланюкову концепцію історії України і її степового прокляття <g/> , але тільки поет — сам Маланюк чи інший — може подолати цю концепцію <g/> .