Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Адекватна періодизація поезій Т. Шевченка ще й досі не розроблена <g/> , а чимало непорозумінь випливає з тенденції надавати особливого значення одним періодам <g/> , водночас нехтуючи іншими <g/> .
doc#1 Більше того <g/> , кожен ряд рухається від часткового ( <g/> Архімед і Ґалілей — самотні шукачі правди <g/> , з одного боку <g/> ; ситі церковники <g/> , з іншого <g/> ) до максимально узагальненого в кінці <g/> : « <g/> люди <g/> » загалом протиставляються ворогові загалом <g/> . </p>
doc#3 ) спричинився до того <g/> , що ширення конструкцій типу двоє речень <g/> , обмежилося на формі називного відмінка при збереженні прикметниковости в інших відмінкових формах <g/> : двоє речень <g/> , — амбівалентне двох речень — і виразно прикметникове оформлення решти відмінків — двом реченням <g/> , двома реченнями <g/> , двох реченнях <g/> . </p>
doc#3 Але американський науковець <g/> , усунений зі свого університету <g/> , може піти до іншого <g/> , хай гіршого <g/> .
doc#4 Рубчак розкрив цитату з Олега Ольжича <g/> , а є й інші <g/> , приміром <g/> , з Юрія Липи ( <g/> « <g/> Де ж та світлість <g/> , що колись була <g/> ?
doc#4 <p> А ось інша поезія <g/> , на чотирнадцять років старша ( <g/> 1952 <g/> ) <g/> : </p><p> На печі шкварчить у ринці масло <g/> , </p><p> стіл неприбраний <g/> , бите скло <g/> …
doc#4 Та ці тематично-настроєві мотиви ніде не зформульовані <g/> , вони з'являються <g/> , поступаються місцем іншим <g/> , виринають знов <g/> , часом грають у мажорному тоні <g/> , часом у мінорі <g/> , то бунтівничі <g/> , то заспокоєні <g/> .
doc#4 <p> Та поруч і чим пізніше <g/> , тим частіше в « <g/> нових <g/> » поезіях з'являється інший образ смерти <g/> .
doc#9 Вже це створювало в Галичині дещо відмінні умови народного життя <g/> : в одні епохи Галичина випереджала в своєму розвитку інші українські землі <g/> , в інші епохи відставала від них <g/> , а це породжувало складну систему взаємовпливів між Галичиною і рештою українських земель як цілим або частинами цих земель <g/> .
doc#9 Він закинув своєму супротивникові хуторянську обмеженість <g/> , бажання заплямувати й відкинути все те <g/> , що не вживається на рідному хуторі <g/> , бажання тим більше необгрунтоване <g/> , що в підросійській Україні не було ніякої іншої школи <g/> , крім російської <g/> , а значить українську мову поза своїм хутором люди могли знати хіба тільки з белетристики <g/> .
doc#9 Справді <g/> , діло й було так <g/> , і єсть <g/> »4. Абстрагуючися від того <g/> , що справа в А. Кримського трохи звужена <g/> , бо не тільки писання <g/> , а й інші сфери громадсько-політичного життя справляють чималий і визначальний вплив <g/> , поставу питання можна визнати за правильну і в ті часи доцільну <g/> .
doc#9 С. Єфремов писав з цього приводу <g/> : « <g/> Політичним партіям єсть досить іншої роботи <g/> …
doc#9 В цей час уже виросло або виростало нове покоління письменників <g/> , зв'язане не стільки з селом <g/> , скільки з містом <g/> , покоління <g/> , що вчилося мови не з етнографічних записів або власних сільських спостережень <g/> , отже <g/> , не з якоїсь територіяльно-вузької околиці <g/> , — а вже переважно з інших <g/> , посередніх джерел <g/> : з книжки <g/> , з преси <g/> , з інтелігентської мовної практики <g/> .
doc#9 Зовсім інші погляди висловлює й боронить він у своїй новій брошурі « <g/> Тяжким шляхом <g/> » <g/> , присвяченій саме розглядові становища молодої української преси і виданій 1907 р. в Харкові <g/> .
doc#9 Але не висихали в цей час і інші канали <g/> .
doc#9 Тим-то <g/> , коли 11.08.1918 р. створено спеціяльну термінологічну комісію при Київському Науковому Товаристві <g/> , то вона серед джерел своєї праці зразу ж зазначила і « <g/> матеріяли Львівського Наукового Товариства <g/> , галицькі шкільні підручники <g/> , праці І. Верхратського та інших галицьких учених <g/> »xv <g/> . </p>
doc#9 Мало не в кожному виступі М. Скрипника фігурує слово терен і інші слова <g/> , що прийшли з Галичини <g/> .
doc#9 Обмежуся на кількох прикладах <g/> : розпука ( <g/> 145 <g/> ) <g/> , брила ( <g/> 230 <g/> ) <g/> , моцар ( <g/> 325 <g/> , 538 <g/> , 1329 <g/> ) <g/> , лляю ( <g/> 846 <g/> ) <g/> , ватра ( <g/> 942 <g/> ) <g/> , зрихтувати ( <g/> 1441 <g/> ) <g/> , хосен ( <g/> 29 <g/> ) <g/> , здвиг — юрба ( <g/> 44 <g/> ) <g/> , тлумище ( <g/> 75 <g/> , 346 <g/> , 476 <g/> ) <g/> , пугар ( <g/> 484 <g/> , 1160 <g/> ) <g/> , лови ( <g/> 616 <g/> ) <g/> , ачей ( <g/> 655 <g/> ) і сила інших <g/> .
doc#9 Але це не перешкоджало Ляфонтенові <g/> , Мольєрові <g/> , Руссо та іншим вносити в літературну мову елементи інших говірокlv <g/> .
doc#9 Галичина належала <g/> , подібно як Хорватія <g/> , до Австро-Угорської монархії <g/> , а таким чином до іншої культурної сфери <g/> , ніж Сербія <g/> : а також релігія була інша <g/> .