This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | вже музи мали замовкнути <g/> . Занадто непросто | і | небезпечно стало ходити до театрів <g/> . Німецькі |
doc#0 | мав своє божество <g/> , і це було мистецтво | і | ніщо інше <g/> . Побутові дрібниці <g/> ? Надголодь і |
doc#0 | втечі від світу <g/> . Ідеально і по-різному <g/> , це — | і | тут ми в безпосередній нашій темі — Сковорода і <g/> … |
doc#1 | такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як | і | мотив збезчещеної дівчини <g/> . </p><p> Існує поезія для |
doc#1 | , пишучи <g/> , що зміна соціяльного устрою прийде | і | без сокири <g/> : </p><p> І без сокири </p><p> Аж зареве та загуде <g/> , </p> |
doc#1 | Тече вода з-під явора <g/> » від 7 листопада 1860 р. <g/> ) <g/> . | І | навпаки <g/> , пейзаж його лихих видив — це |
doc#1 | О люди <g/> ! люди небораки <g/> ! » від 3 листопада 1860 р. <g/> , | і | <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> . В |
doc#4 | зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> « <g/> Трунок | і | трутизна <g/> » <g/> ) <g/> , так зробив Юрій Лавріненко <g/> , |
doc#4 | , не політичної <g/> , а інтимної <g/> , але якої <g/> ? </p><p> Є часом | і | трохи « <g/> політики <g/> » з особистої перспективи — |
doc#4 | ) <g/> , і можна клясифікувати поетів <g/> , що денникарів | і | цілі літературні стилі тим <g/> , як вони поводяться |
doc#4 | України <g/> » під редакцією К. Ці- луйка ( <g/> К. <g/> , 1979 <g/> ) <g/> . | І | кольори сонця й неба <g/> , що про них двічі згадує |
doc#4 | поза тим це голоси <g/> , що нормально співіснують | і | змагаються в людській душі <g/> . У музиці один |
doc#5 | персонажі починають міркувати вголос і собі <g/> , | і | так само в формі свого роду монологу <g/> . Льова |
doc#5 | трохи менший х <g/> , а в ньому знову ще менший <g/> , | і | так до без кінця <g/> , аж поки замість одного |
doc#6 | символікою відгороджености людини від світу <g/> ; | і | брак природного світла <g/> , посилений образом |
doc#6 | апетит <g/> . В останні роки свого життя Курилик | і | справді опинився в центрі комерційних |
doc#6 | Kampf' Гітлера <g/> ) <g/> . У своїх культурних згадках | і | асоціаціях <g/> , як і в знайомствах з людьми <g/> , |
doc#6 | , свого роду справжнього ( <g/> не імітованого | і | не висміюваного <g/> ) поп-арту <g/> . Не раз Курилик |
doc#9 | мови плекано саме місцеву традицію | і | боронено її <g/> , часом пристрасно і запекло <g/> , і то |
doc#9 | » ( <g/> II <g/> , 357 <g/> ) <g/> ; « <g/> Не зазирне туди і раріг оком <g/> » ( <g/> | І | <g/> , 377 <g/> ; Жел <g/> . <g/> : MB <g/> ; Грін <g/> . <g/> : Вх <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Челядників їх |