Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 листопада 1860 р. <g/> , і <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> . В останньому Шевченковому вірші
doc#4 , — мало не кожний рядок і старих і нових поезій я зважував <g/> , чи не надається він на назву моєї
doc#7 Америки <g/> . ( <g/> Це не натяк на « <g/> Голос Америки <g/> » <g/> . <g/> ) </p><p> Я ніколи не думав <g/> , що майбутнє нашої поезії
doc#9 — зах <g/> . -укр <g/> . борше ( <g/> й <g/> ) <g/> : « <g/> Бозя простив та скрасив мене боршей <g/> » ( <g/> 102 <g/> ) <g/> ; сх <g/> . -укр <g/> . ввічливий <g/> , любязний —
doc#9 розвитий <g/> » — Ч. 11 <g/> ; рос <g/> . развитый <g/> ) <g/> , гражданин ( <g/> « <g/> Я одесець <g/> , гражданин усього світу <g/> » — Ч. 35 <g/> ; рос <g/> .
doc#14 ніколи не існувало в українській поезії УРСР <g/> . Я маю на увазі поезію « <g/> Твоїх піль неозорену тугу <g/> »
doc#19 на вустах <g/> : « <g/> Не своєю смертю я вмираю <g/> ; мене вбила семінарія <g/> » <g/> , — заявляє з гіркотою Антось у
doc#20 мені говорити про заячу посмішку <g/> ) <g/> . Так я його назвав у душі зайчиком <g/> , може не без
doc#20 Усі не мали бажання лишатися в Києві <g/> , але тільки я твердо знав <g/> , куди я хотів <g/> . </p><p> Це був Львів <g/> . Я не знав
doc#20 лишатися в Києві <g/> , але тільки я твердо знав <g/> , куди я хотів <g/> . </p><p> Це був Львів <g/> . Я не знав <g/> , які там були
doc#21 , що всі інші не мають значення <g/> , а радитися я мушу з ним <g/> , а він мене знає і всі мої вимоги
doc#23 під вінцем <g/> , чи в могилі <g/> , чи в буйному морю <g/> ! </p><p> Гірко мені <g/> , світ темніє <g/> . Горе кличе в море <g/> ; </p><p> Побіжу я <g/> ,
doc#23 меня <g/> , </p><p> опис озера Бенедіктова ( <g/> « <g/> Озеро <g/> » <g/> ) <g/> : </p><p> Я помню приволье широких дубрав <g/> ; </p><p> Я помню край
doc#27 , суха и однообразна <g/> ; а впрочем ты не Улисс <g/> , а я не Ментор <g/> » ( <g/> 1857 <g/> ; подібно в листі 1853 року <g/> ) <g/> . </p>
doc#29 . Виступав на сцені двічі в житті <g/> . Вперше <g/> , коли мені було років десять <g/> , у шкільній інсценізації
doc#29 роду <g/> : підсвідомо переносячи почуте в життя <g/> , я загорівся теж прилучитися до культурної
doc#30 роки і сумніваюся в мудрості свого виїзду3 ( <g/> тут я наближаюся до неборачих позицій <g/> ) <g/> . Це країна з
doc#30 близько до цивілізованих країн <g/> . </p><p> Але поза тим я виглядаю Вас у наших краях <g/> , як обіцяно <g/> . З
doc#30 . Логіка панує <g/> , а світ упорядкований <g/> . </p><p> У що все я і далі не вірю <g/> . Але — се нон е веро [ <g/> se non е vero— е
doc#30 обкладинкарства10 <g/> , і дуже тим тішиться <g/> , а я тішуся ним і готуюся до святкування чимраз