Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Найціннішим надбанням був Віктор Петров <g/> , науковець справді над- рядний <g/> , отже <g/> , черга доходила тепер до Н. З інститутом і його книгозбірнею був зв'язаний ще Василь Масютин <g/> , ґравер і німецькомовний письменник <g/> .
doc#1 І щоб підкреслити безсмертність України <g/> , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того підхоплює раніше розпочате речення про занепад давньої України <g/> , безверхого козака ( <g/> безверхого <g/> , бо позбувся правлячої верхівки <g/> ) <g/> , старого дуба <g/> , чиє верховіття вигризене шашелями <g/> , але коріння ( <g/> селянство <g/> , трудовий люд « <g/> Молитви <g/> » <g/> ) усе ще живе й пускає зелені пагони <g/> .
doc#2 Ще інші переконалися в марности своїх ідеалів <g/> , але з обов'язку тримаються старих прапорів <g/> .
doc#2 <p> « <g/> Я <g/> » впроваджується через « <g/> ти <g/> » <g/> : « <g/> Ти ще не вмер <g/> , ти ще не вмер <g/> !
doc#2 Хто ще в нас вміє це <g/> ? </p>
doc#2 Стилізації літопису й сумнівного в своїй пишноті Слова о полку починає товаришити від останнього вірша « <g/> Волинських майолік <g/> » пісня <g/> , і це перший раз у поетки звук гусел <g/> , ще до появи збірки під цією назвою <g/> .
doc#4 » — </p><p> Тепер перед нами тема великого міста ще раз і взагаль- неніше — то було бите скло занедбаної дільниці <g/> , тепер перед нами Нью-Йорк <g/> , Америка <g/> , чужий світ <g/> .
doc#7 Мені хочеться тільки відкрити в поезію дорогу й звичайним словам <g/> , і ще більше мені хочеться сказати <g/> , що синтакса здебільша буває далеко гнучкішою <g/> , ефективнішою і — головне — тоншою формою виведення мови з прозово-побутової інерції <g/> , ніж накопичення допотопових або фантастичних слів і словечок <g/> . </p>
doc#8 Але ще більше <g/> , мабуть <g/> , важили тут риси його вдачі <g/> .
doc#9 Вона мала б бути повнішою <g/> , ближчою до вичерпности <g/> , глибшою й всеохоплюючою <g/> , — якби доля подарувала мені ще півроку спілкування з Сімовичем і Дорошенком <g/> , ще півроку спокійного життя у Львові тоді <g/> , 1944 року <g/> .
doc#9 Панувало тоді у нас скрізь " <g/> язичиє <g/> "»1. Власне <g/> , точніше було б сказати <g/> , що язичиє панувало скрізь <g/> , де його не витиснула ще тоді в Галичині польська мова <g/> .
doc#9 тоє <g/> , що нам ілі вовся не стає <g/> , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм же ради ми били хоть би показати братной Україні наш домашній плод <g/> , щосьмо его с трудом духа під отмінними обстоятельствами із себе возростили <g/> »4. Як бачимо <g/> , і консервативні елементи в той медовий місяць молодого українського слова згодні йти на зближення з цим словом <g/> ; тільки народовці ладні переймати його цілком <g/> , а консервативні елементи згодні тільки доповнювати ним те <g/> , що визнають за прогалину в виробленій ними мовній системі орієнтованого частково на Москву <g/> , а частково на норми ще Мелетія Смотрицького язичия <g/> . </p>
doc#9 Саме за це одні її приймають <g/> , інші відкидають <g/> , тоді як Шевченкова мова з цього погляду тоді <g/> , сказати б <g/> , ще не котирується <g/> . </p>
doc#9 <p> Але ще далеко більше серед « <g/> неологізмів <g/> » М. Старицького слів <g/> , що справді не витворені ним самим <g/> , а взяті з заходу <g/> : з Волині <g/> , Галичини <g/> , частково навіть з польської мови <g/> .
doc#9 ще 219 <g/> ; польськ <g/> .
doc#9 ще 220 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 З усіх діялектів витворюється літературна мова <g/> »1. Це загальне твердження потрібне Б. Грінченкові не само по собі <g/> , а щоб пристосувати його до української літературної мови — і навіть ще вужче — спеціяльно з'ясувати ролю й питому вагу галицьких мовних елементів в українській літературній мові <g/> .
doc#9 » <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; пів до — пів на ( <g/> « <g/> Було ще рано <g/> , пів до восьмої <g/> » — « <g/> Поєдинок <g/> » <g/> , 27 <g/> ) <g/> ; пильно — ніколи ( <g/> « <g/> Він по- спішавсь <g/> , йому було так пильно <g/> » — « <g/> На камені <g/> » <g/> , 13 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ В ПЕРІОД 1921-1941 РОКІВПодії цих років ще не стали цілковито історією <g/> .
doc#9 В багатьох словах він створив наголосові дублети <g/> : запитання <g/> , об'єднання <g/> , розв'язання <g/> , порівняння <g/> , переконання <g/> , оповідання <g/> , читання <g/> , снідання і т. д. <g/> , причому в цих словах нанаростковий наголос видається ще й можливим <g/> , але практично вже різко переважає накореневий <g/> .