Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Школа навчає <g/> , але вона й прищеплює брехні <g/> .
doc#5 <p> « <g/> Місто <g/> » було твором конкретним і многогранним <g/> , воно належало до школи Бальзака й Мопассана <g/> .
doc#6 Це була для нього насолода <g/> , але <g/> , напевне <g/> , також школа мистецької самоосвіти — як передати адекватно форму й “ <g/> душу <g/> ” цих інструментів <g/> , їхню поверхню <g/> , гру світла на них <g/> .
doc#6 П'ять місяців у онтарійському мистецькому колежі і п'ять місяців у мистецькій школі в Сан-Міґель-де-Аєнде становлять добрий рік мистецьких студій <g/> , а до цього додаються студії в Гамерсмітській школі мистецтв і ремесел <g/> , плюс <g/> , звичайно <g/> , вперте самонавчання <g/> , зокрема в ґалерії Айсікса <g/> .
doc#6 <p> Курилик не створив своєї мистецької школи і не міг її створити <g/> .
doc#9 Він закинув своєму супротивникові хуторянську обмеженість <g/> , бажання заплямувати й відкинути все те <g/> , що не вживається на рідному хуторі <g/> , бажання тим більше необгрунтоване <g/> , що в підросійській Україні не було ніякої іншої школи <g/> , крім російської <g/> , а значить українську мову поза своїм хутором люди могли знати хіба тільки з белетристики <g/> .
doc#9 Особливо ж численні приклади можна подати з дієслів <g/> : показуватися — виявлятися ( <g/> Показалося <g/> , що школа замкнена <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 31 <g/> ) <g/> ; почуватися — почувати себе ( <g/> « <g/> Він почувався на волі <g/> » - « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 67 <g/> ) <g/> ; перестрашитися — злякатися ( <g/> « <g/> Соломія сиділа перестрашена <g/> » - Там же <g/> , 88 <g/> ) <g/> ; млоїти - нудити ( <g/> « <g/> Під серцем її млоїло <g/> » — Там же <g/> , 95 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 ) <g/> ; переносити ( <g/> про особу <g/> ) — переводити ( <g/> « <g/> її перенесено до другої школи <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; одтручувати — відштовхувати ( <g/> « <g/> Коли б він одтрутив її <g/> …
doc#9 <p> Зате не підлягає жадному сумніву величезна роля української школи <g/> , що саме постає в ці роки <g/> , в закоріненні у народну гущу здобутків української літературної мови попереднього періоду <g/> .
doc#9 Книжку й газету читає людина з уже так чи сяк зформованою мовою <g/> , — школа дістає такий людський матеріял <g/> , якому вона сама формує мову <g/> , надто в її ( <g/> мови <g/> ) вищих сферах <g/> .
doc#9 Книжка здебільшого сприймається пасивно <g/> , школа вимагає від кожного учня активного засвоєння <g/> , тим-то не можна переоцінити значення школи ні для стабілізації літературної мови взагалі <g/> , ні для прищеплення вироблених перед тим у розмірно вузькому колі людей норм української літературної мови в ті роки <g/> . </p>
doc#9 Книжка здебільшого сприймається пасивно <g/> , школа вимагає від кожного учня активного засвоєння <g/> , тим-то не можна переоцінити значення школи ні для стабілізації літературної мови взагалі <g/> , ні для прищеплення вироблених перед тим у розмірно вузькому колі людей норм української літературної мови в ті роки <g/> . </p>
doc#9 <p> Якою термінологією мала тоді користатися українська школа <g/> ?
doc#9 У своїй переважній частині ці галичани працювали по школах <g/> , у пресі <g/> , в наукових закладах <g/> .
doc#9 Починаючи від двадцятих років нашого століття <g/> , поетична школа так званих « <g/> неокласиків <g/> » <g/> , зокрема у поезії Максима Рильського <g/> , прагнула до цього ідеалу <g/> .
doc#10 Дуже різкі виступи Смаль-Стоцького <g/> , що закидав Ганцову неспроможність “ <g/> вимотатися із зачарованого кружка теоретичних міркувань своїх попередників <g/> ” <g/> , вважаючи <g/> , що “ <g/> це вина школи <g/> , особливо школи Шахматова <g/> , з якої Ганцов вийшов <g/> ”19 <g/> ) <g/> , і заперечував не тільки генетичні концепції Ганцова <g/> , а навіть наявність поліфтонгів в українських говірках20 <g/> ) <g/> , в дійсності були фальшивою дискусією <g/> .
doc#10 Курило бере активну участь в українізації школи <g/> .
doc#10 Українська граматика для ІІІ-ої і ІV-ої класи шкіл середніх <g/> .
doc#10 “ <g/> Вільна українська школа <g/> ” <g/> , </p><p> ч.8—9. 1918-19 шкільний рік <g/> , березень—квітень <g/> .
doc#10 <p> Те <g/> , що радше передчувалося й накреслювалося в ( <g/> 14 <g/> ) <g/> , знаходить досить чіткі контури в ( <g/> 23 <g/> ) <g/> , — звичайно під впливом знайомства з працями попередників і провідників празької фонологічної школи ( <g/> Є.Поліванов <g/> , Н.Яковлев <g/> , Р.Якобсон <g/> ) <g/> , що їх авторка не раз і цитує в цій статті <g/> .