Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Ритуал у поетичному світі Лятуринської дає найкращу <g/> , ба більше <g/> , - єдино можливу форму всьому особистому - радості й горю <g/> , відчуттю соняшного тепла і розумінню приречености всього <g/> , що змагається й прагне <g/> .
doc#5 Мистецтву даний теоретичний бій <g/> : « <g/> Мистецтво постало як наслідок нерозуміння природи й життя <g/> ; це нерозуміння мистець переносить <g/> , не розв'язуючи <g/> , в художній твір <g/> , дістаючи в цьому ілюзорне заспокоєння <g/> , якого зазнають і ті <g/> , хто в тій чи тій формі цей твір сприймає <g/> » <g/> .
doc#6 У недвозначній формі тут знову виявилося вміння Курилика промовляти до нефахових сердець <g/> , попри холодні <g/> , риб'ячі погляди дещо шокованих представників мистецького естаблішменту <g/> .
doc#6 Це назви дескриптивні <g/> , в формі називних речень <g/> .
doc#6 Це були в тих країнах роки відходу від усякого зв'язку малярства з літературою <g/> , роки технічних експериментів <g/> , абстракції в мистецтві <g/> , чистої форми <g/> .
doc#7 Ці слова справді в парадоксальній формі <g/> , але схоплюють посутню рису сучасної поезії Франції <g/> , Англії <g/> , Америки в її вищих проявах <g/> .
doc#7 Так досить сказати <g/> , приміром <g/> , слово роззявити <g/> , щоб у свідомості з'явилися слова рота або пащеку <g/> , і то конечно в формі родового або знахідного відмінка <g/> .
doc#9 — Після моїх пояснень він і каже <g/> : </p><p> — От і треба було так і сказати <g/> : " <g/> С теченієм Бремені наше движеніє приняло такії розміри і форму <g/> , що правительство наше <g/> " і т. д.» <g/> .
doc#9 Це <g/> , як і в галицьких говірках <g/> , кінцевий наголос у третій особі однини майбутнього часу і передкінцевий наголос у формах минулого часу <g/> : « <g/> Яка ж буде мета у товариства <g/> » ( <g/> « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 96 <g/> ) <g/> ; « <g/> То ж була буря весняна <g/> , а не сльота осіння <g/> » ( <g/> « <g/> Хто вам сказав <g/> » <g/> ) 1. Розгляд усього поданого матеріялу показує <g/> , що Леся Українка підходить до західноукраїнських говірок відмінно від М. Старицького і вже цілком відмінно від П. Куліша <g/> .
doc#9 У дієслівних формах теж знайдемо деякі галицькі особливості <g/> : впірнати — поринати ( <g/> « <g/> Сідаю і наче впірнаю у море <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 273 <g/> ) <g/> ; залля — залити ( <g/> « <g/> Овеча отара залляла вулицю <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; паде — падає ( <g/> « <g/> Не паде між нами тінь когось третього <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 65 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Правда <g/> , організаційні форми руху цьому не сприяли <g/> .
doc#9 Але <g/> , як і завжди в таких випадках <g/> , штучні організаційні форми могли гальмувати процес <g/> , якого вимагало життя <g/> , але не могли цілком його припинити <g/> , і мовне вимішування в ці роки <g/> , безперечно <g/> , триває досить інтенсивно <g/> .
doc#9 Коли до мови прикладають правило пропорції <g/> , заявляючи <g/> , що зараз є низ і долина <g/> , то конче повинні бути прислівники і внизу <g/> , і вдолині <g/> , коли від кликати є виклик <g/> , то від звати конче мусить бути визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно мають бути і форми оба і обидвох'' <g/> , то цим виявляють нерозуміння або небажання розуміти живі історичні процеси формування української літературної мови — не в кабінетах <g/> , а в перебігу мінливих і часто взаємосуперечних історичних подій <g/> .
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 у того ж таки І. Нечуя-Левицького форму типу кни <g/> ?
doc#10 Сьогодні ми бачимо <g/> , що форми <g/> , пропоновані Курило <g/> , справді не були найкращі <g/> .
doc#12 <p> Д <g/> ) в закінченнях 2 і 3 особи однини і 1 і 2 особи множини форми теперішнього часу дієслів І відміни <g/> , тоді як дієслова II відміни мають тут и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 1. В наворотових формах дієслів випадне е переходить в и <g/> , а невипадне е в і <g/> , надр <g/> .
doc#12 Проте <g/> , знак м'якшення зберігається в формах давального й місцевого відмінка однини іменників <g/> , коли він є в називному відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 6. Наросток -інь вживається тільки в формі називного і орудного відмінка іменника <g/> ; в інших відмінках його заступає наросток -ин- <g/> , напр <g/> .