Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> А погляньте-но <g/> , як убивався в колодочки марш Н. почерез Дантові кола Европи <g/> , по розтрощуваній Україні <g/> , по на попіл перетворюваній Німеччині <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Україні <g/> » <g/> ) </p><p> Усе це — прекрасні поезії <g/> , але <g/> , взяті на терези дій- сности <g/> , важать мало <g/> , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#9 Тим більше <g/> , що скільки авторові відомо <g/> , тепер не заноситься на ґрунтовні нові студії в цій ділянці — ні на Україні <g/> , ні на чужині <g/> .
doc#9 Звідтам надіялись ми приобрісти в час теперішного язикового розвою тоє <g/> , що нам ілі вовся не стає <g/> , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм же ради ми били хоть би показати братной Україні наш домашній плод <g/> , щосьмо его с трудом духа під отмінними обстоятельствами із себе возростили <g/> »4. Як бачимо <g/> , і консервативні елементи в той медовий місяць молодого українського слова згодні йти на зближення з цим словом <g/> ; тільки народовці ладні переймати його цілком <g/> , а консервативні елементи згодні тільки доповнювати ним те <g/> , що визнають за прогалину в виробленій ними мовній системі орієнтованого частково на Москву <g/> , а частково на норми ще Мелетія Смотрицького язичия <g/> . </p>
doc#9 Сам Є. Сакун пише про це так <g/> : « <g/> З'їздивши сливе усю Україну й прислухавшись до говорів її <g/> , дійшов'єм2 до гадки <g/> , що нам потрібно задля розвою нашої літератури писати українською мовою <g/> , а не яким-небудь з українських говорів <g/> .
doc#9 Україна дала нам взоровзір народного розвою <g/> , положила непохибні підвалини нашої народної словесности <g/> , зберегла наше слово від заглади <g/> .
doc#9 Тільки мовець <g/> , що не говорить по-російськи <g/> , може елімінувати з мови русизми <g/> , тільки мовець <g/> , що не говорить по-польськи <g/> , може вилучати з мови польонізми <g/> , або <g/> , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> Україна може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина з свого боку міркою квазімоскалізмів <g/> ) »1. Отже <g/> , з цього погляду якісь слова типу дощенту <g/> , принаймні <g/> , плентатися або поренчата практично <g/> , з погляду конкретної мовної політики не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика Україна <g/> , хоч мовознавець легко відзначить незаперечні зовнішні ознаки польського походження в них <g/> , а двомовний ( <g/> українською і польською мовою <g/> ) галичанин постійно відчуватиме їхнє польське походження <g/> . </p>
doc#9 <p> І в міру того як Галичина оглядалася на Велику Україну <g/> , зростали передумови для впливу кращих її письменників <g/> , публіцистів і науковців на загальноукраїнську літературну мову <g/> .
doc#9 А тоді <g/> , в ті роки <g/> , коли царська Росія указом 1876 р. відгородила своїх українців від усяких « <g/> шкідливих впливів <g/> » українського П'ємонту — Галичини <g/> , чи тоді просочувалися впливи галицької мови <g/> , або краще української літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , на Велику Україну і якщо просочувалися <g/> , то якими ж каналами <g/> ? </p>
doc#9 , коли на Великій Україні засновуються й починають розвиватися українські партії <g/> , що частково базували свою нелегальну працю на галицькій території <g/> .
doc#9 Голицинські <g/> , М. Меленевський <g/> , П. Канівець <g/> , М. Ткаченко <g/> , В. Мазуренко <g/> ) 1 <g/> , що була пов'язана з Вільними Громадами на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 А ще виразніше помітно це з того <g/> , як підсумовано все це сприйняття <g/> : « <g/> Хочеться ще побути в сій атмосфері <g/> , де сі європейці говорять мовою далеких рідних сіл <g/> »3. </p><p> Таке ставлення до галицьких мовних особливостей імпортовано й на Велику Україну <g/> .
doc#9 <p> Навпаки <g/> , на Великій Україні народ великою мірою помосковщений <g/> , і його ще треба привчати до української книжки й газети <g/> , а головним збудником інтересу до українського друкованого слова може бути його рідкість і цілковита зрозумілість <g/> . </p>
doc#9 <p> Уже цих небагатьох фактів — а їх було далеко більше — досить <g/> , щоб побачити <g/> , що всупереч замкненості політичного кордону з Галичиною <g/> , галицькі мовні впливи в цей період якщо не надто збільшуються кількісно <g/> , то помітно розростаються і закорінюються в мовній свідомості чимраз більшого числа мовців на Великій Україні <g/> .
doc#10 <p> Хоч діяльність обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , але в хуртовині подій на Україні загубилася більшість документів доби і загинула більшість живих свідків <g/> .
doc#10 Ганцов не написав грубих томів <g/> , кількість його праць теж незначна <g/> , але його голос <g/> , коли вчений забирав його <g/> , звучав упевнено і обґрунтовано і мусів бути визнаний і прийнятий і на Україні <g/> , навіть такими старшими його колегами <g/> , як І. Зілинський3 <g/> ) <g/> , і поза Україною <g/> , де Ганцов здобув собі авторитет через виступи в німецькій науковій пресі і через особисті подорожі й контакти ( <g/> див <g/> .
doc#10 далі <g/> ) <g/> ; потрете Курило <g/> , скільки знати <g/> , взагалі не виявляла нахилу до вимушеної самокритики <g/> , і коли самостійна творча праця на Україні для неї стала неможлива <g/> , вона воліла покинути Україну <g/> , — але в умовах підневільносте науковця в 30-их роках не забирала голосу й в Москві <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , вже і в ранніх працях Курило видні посилання і на інших учителів <g/> , що не могли вкластися в рамки народницько- романтичної школи <g/> . </p>
doc#10 Це мало б підірвати всю теорію Курило про те <g/> , що розвиток о <g/> , е в новозакритих складах на півночі України відбувався відмінно від цього розвитку на півдні Україні <g/> .
doc#12 : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p>