Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Боже <g/> , не бунтував <g/> . Він старанно виконував усі накази своїх недомудрих офіцерів <g/> , так
doc#1 , собаки <g/> , </p><p> Собак напоять <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Осії <g/> . Глава XIV <g/> » <g/> ) </p><p> Усе в цьому уривку є характерним — і ототожнення
doc#1 . А однак <g/> , поема побудована на контрастах в усьому - починаючи від словника й кінчаючи віршованим
doc#1 і пропускає через себе всі образи своєї поезії <g/> , усі образи реальности <g/> . Вірш стає панхронічним та
doc#1 від бунтарських <g/> , месницьких ідей <g/> , закликав усіх і кожного до сліпого і неминучого повстання <g/> : </p><p> А
doc#1 , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті
doc#4 роду пролог до моєї статті ( <g/> не обов'язковий <g/> , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо
doc#4 типу <g/> . Але <g/> , кажучи по-обивательському <g/> , роман — усе таки дія і рух уперед <g/> . </p><p> Натомість у збірці поезій
doc#4 ночі — це « <g/> в вуха глухо вдарить чорний молот <g/> » <g/> , — увесь краєвид зрушений із своїх основ <g/> , його рух
doc#4 , де « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — усе суто книжкового походження <g/> . </p><p> В одному вірші
doc#4 і синтаксичних конструкцій <g/> , і кінцевий ефект усіх цих засобів — специфічна <g/> , неповторна <g/> , суто
doc#5 , а може й не було б <g/> , коли б він міг писати далі <g/> . Усе таки імена Кіркеґора й Кайзерлінґа не даремно
doc#6 , з яким Курилик був особисто знайомий <g/> . Усе це не показує Курилика тонким ерудитом і
doc#9 літературної мови з мовою сільської баби <g/> , увесь цей протест проти позичень з інших
doc#9 , а й спогадами про неї В. Сімовича <g/> : « <g/> Чомусь усе дуже боронила таких слів <g/> , що їх сама часто
doc#9 з західноукраїнських словарних фондів в усіх головніших лексичних сферах <g/> . Знайдемо в неї <g/> ,
doc#9 — як того цементу <g/> , що проходить поміж усіма брилами бази <g/> , скріплюючи їх і роблячи споруду
doc#9 мову заново <g/> , на мало не порожньому місці <g/> . Усе фальшиве в цій народницькій концепції <g/> . Жадна
doc#10 оцінив <g/> , між іншим <g/> , і совєтський режим <g/> : усі ці мовознавці <g/> , що були в сфері засягу режиму <g/> ,
doc#10 і в свідомості мовців — прості звуки ( <g/> 4 <g/> , 120 <g/> ) <g/> . </p><p> Усі ці твердження тривало ввійшли в науку <g/> , і покищо