Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Тут їх мили <g/> , чистили <g/> , реєстрували і звідси посилали їх на працю <g/> .
doc#2 А ворог тут кожний <g/> , хто не свій <g/> ; хто не знає гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p>
doc#2 Як твориться ліричність епосу і епічність лірики <g/> , і тонкої лірики <g/> , часто виразно карбованої жіночістю <g/> , — це могло б бути темою спеціяльного фахового досліду <g/> , бо техніка поетки тут винятково багата <g/> , гнучка й витончена <g/> .
doc#3 <p> Книжка моя ледве чи відома тут присутнім <g/> .
doc#3 Про ці висновки-припущення згадаю тут коротко <g/> , відсилаючи читача за подробицями до своєї книжки <g/> .
doc#3 В умовах центрально-східних говірок <g/> , які нас тут цікавлять <g/> , обидва ці процеси <g/> , можна думати <g/> , вже вповні виявилися ( <g/> що не конче значить — повністю реалізувалися <g/> ) на середину 17 ст <g/> .
doc#4 Ми свідомо ведені тут крізь життя людини <g/> , збережене для майбутнього <g/> , з одного боку <g/> , в поетичних « <g/> листках з щоденника <g/> » <g/> , з другого <g/> , в зоровому образі авторки <g/> .
doc#5 <p> Ага <g/> , говорить тут читач <g/> .
doc#6 Курилик тут <g/> , отже <g/> , ближчий до жанристів кінця дев'ятнадцятого сторіччя <g/> , але <g/> , мабуть <g/> , різноманітніший у називанні і від них <g/> .
doc#6 Другий виняток — це портрети <g/> , — два автопортрети ( <g/> репродуковані один на суперобкладинці книжки Морлі <g/> , а другий тут на с. 6 <g/> , а також на обкладинці другого видання “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> ) <g/> , портрети Ґзовського <g/> , Ковальчика <g/> , Боровського й Чапеського в польській серії <g/> , портрет дружини ( <g/> репродукований у Морлі <g/> , с. 173 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 На цій виставці можна тут послатися на “ <g/> Банф <g/> , автошлях на Джаспер <g/> ” або “ <g/> Сльота <g/> ” ( <g/> чч <g/> .
doc#6 Знову ж ідеологічні причини цього виразні <g/> , але для нас тут важить революційність у композиції як така <g/> . </p>
doc#6 <p> У молоді роки <g/> , як уже тут згадувано <g/> , Курилик цікавився новітнім мехіканським фресковим малярством Рівери <g/> , Ороско й Сікейроса <g/> , хоч небагато з того побачив в оригіналах <g/> .
doc#7 А може <g/> , зрештою <g/> , ГОМІН тут не підмет <g/> , а об'єкт <g/> , — себто це шлях слав кудись гомін <g/> , а не навпаки <g/> ?
doc#9 <p> Буває так <g/> , що дослідник шукає для себе теми <g/> , але тут тема шукала дослідника <g/> .
doc#9 <p> Усе тут попереду подане — не тільки вислід старечої балакучости <g/> .
doc#9 Воно тут потрібне як злагіднювальна обставина <g/> .
doc#9 , себто на ті елементи <g/> , що можуть нас тут цікавити <g/> .
doc#9 Спокійніше <g/> , а тому й правильніше характеризує те саме явище М. Жученко <g/> , який <g/> , одначе <g/> , як видно з його ж таки слів <g/> , теж ставився до нього не дуже співчутливо <g/> : « <g/> Таким чином <g/> , силою нещасливих обставин <g/> , з кінця сімдесятих років розвиток літературної української мови був перенесений на галицький ґрунт <g/> , і що ж тут дивного <g/> , коли тая мова почала тепер будуватись не на києво-полтавській <g/> , а на львівсько-коломийській основі <g/> !
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .