Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Там тепер відновляють церкву — Володимира <g/> , Іллі <g/> , трьох святителів <g/> .
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#1 В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> .
doc#1 <p> Це й є ті апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід поет писав трьома тижнями раніше <g/> .
doc#3 Замість конфіґурації типу п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий <g/> ) — п'яти голубів ( <g/> давальний <g/> ) перенесено структуру три голуби — трьох голубів—трьом голубам і т. д. <g/> , так що витворилася проміжна парадигма п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий + у новій системі <g/> , радше родовий <g/> ) — п'яти голубам ( <g/> узгодження <g/> ) <g/> , що не могло не зробити загальну картину ще більш плутаною й внутрішньо суперечливішою <g/> . </p>
doc#4 — </p><p> де все від Аятуринської <g/> : і молитва до віконця <g/> , і росяний ранок <g/> , і рум'янка на іконці <g/> , але все несподівано зміщено вставкою трьох слів у супроводі зламу інтонації й ритму <g/> : </p><p> і на тій <g/> , </p><p> що вже нема <g/> , іконці </p><p> покладу рум'янку <g/> . </p>
doc#5 Є <g/> , здається їй <g/> , три кінці кохання й усі відомі <g/> : « <g/> одружіння <g/> , знелюблення одної сторони й обопільне вичерпання <g/> , що вибухає сварками <g/> , докорами й прокляттями <g/> » <g/> .
doc#6 <p> Малим свідченням про одержимість Курилика малярством хай буде згадка про своєрідну виставку <g/> , що відбулася в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка репрезентувала мистця всі ці роки <g/> .
doc#6 Він пише <g/> , що споглядання цих творів у тих сумних обставинах принесло йому “ <g/> тимчасове щастя <g/> ” <g/> , — він насолоджувався цим щастям три повні дні <g/> , які він провів у віденському музеї в залі Бройгеля <g/> .
doc#6 <p> Можна здогадуватися про три джерела безобличної і сумарнообличної манер Курилика <g/> .
doc#6 Павла <g/> ” ( <g/> всі три в Відні <g/> ) <g/> .
doc#6 Вона виразно складається з трьох прямокутників — великого сірого квадрата спереду ліворуч <g/> , великого брунатного спереду праворуч і розтягненого прямокутника сіроблакитного кольору нагорі <g/> .
doc#6 У “ <g/> Щедрому врожаї <g/> ” бачимо три прямокутники з тим <g/> , що перший переділений діягоналею на два трикутники ( <g/> ч. 20 <g/> ) <g/> .
doc#6 Сполучення трьох рівнів у його творах — оповідного <g/> , філософського-світоглядового й водночас проповідницько-пропагандивного і <g/> , нарешті <g/> , абстракціоністського малярського роблять його унікальним у сучасному мистецтві <g/> .
doc#8 З ентузіязмом археолога <g/> , він захоплювався рисами окремих епох <g/> , збиранням черепочків людських думок і манер поведінки <g/> , що з них творився образ доби <g/> , — і це привело його до белетристики <g/> , — спочатку жанру роману- біографії ( <g/> « <g/> Аліна і Костомаров <g/> » <g/> , незакінчений роман про Ф. Війона <g/> , оповідання про Рільке <g/> , про Ван Гоґа <g/> ) <g/> , а потім і до чистої белетристики <g/> , до того <g/> , що найкраще можна окреслити англійським словом fiction <g/> , з обома його значеннями — « <g/> вигадка <g/> » і — « <g/> белетристика <g/> » <g/> , давши тут три повісті <g/> : « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , « <g/> Доктор Серафікус <g/> » і « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> , та низку оповідань <g/> , що їх він хотів видати окремою книгою і довго переробляв для цього видання <g/> , — але цей намір так і не здійснився <g/> . </p>
doc#9 З галицькими мовними впливами пов'язана можлива парокситоновість іменників жіночого роду похвалаxlvii <g/> , жалоба <g/> , обіцянка* <g/> , пітьмаxlviii <g/> , користь <g/> , ненависть <g/> , причому в останніх трьох словах вона стала майже єдино можливою нормою <g/> .
doc#10 <p> Вимоги дня й політика совєтської влади до певної міри позначилися й на виданих трьох томах <g/> .
doc#10 <p> Щодо первісних східньослов'янських діялектних груп <g/> , то в ті часи панувала концепція Шахматова про те <g/> , що їх було три <g/> : з однієї розвинулася українська мова <g/> , з другої — південно-російські говірки й білоруська мова <g/> , з третьої — північно-російські говірки <g/> .
doc#10 Але він іде ще далі і ставить питання про мовні зв'язки через межі трьох традиційно прийманих груп слов'янських народів <g/> .
doc#10 <p> Формально праці Курило з історії української мови присвячені тільки трьом проблемам <g/> , усі три — з історичної фонетики <g/> , вужче — з історії голосних <g/> .