This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | на нитку циклу <g/> , вони творять майже епос <g/> , і | тоді | вони розкриваються ще новими гранями <g/> . У « |
doc#4 | будемо ждати </p><p> тіні й ласки вечірніх крил <g/> … </p><p> І вийде | тоді | до нас із брами </p><p> Він - </p><p> і очистимося <g/> , мов ісопом <g/> , </p><p> в |
doc#4 | , </p><p> старі панни з пісними лицями <g/> . — </p><p> ( <g/> « <g/> За вікном <g/> » <g/> ) </p><p> і | тоді | <g/> : </p><p> Присутність <g/> … доторк руки <g/> , </p><p> очі <g/> , </p><p> що дивляться |
doc#4 | поезіях <g/> . Він напевне звучить повноцінно й там і | тоді | <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з |
doc#5 | намагань Славенка устами самого Славенка <g/> . | Тоді | <g/> , коли Славенко визнає <g/> , що навіть якби він |
doc#5 | б не розв'язало в житті людства <g/> . І ще більше | тоді | <g/> , коли він дозволяє собі здати справу з марности |
doc#6 | на нього <g/> , щоб бачити <g/> , чи він такий меткий <g/> , а </p><p> | тоді | сказав <g/> : </p><p> — Я думаю <g/> , що ти маєш рацію <g/> . У неї нема |
doc#9 | не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним | тоді | на Україні носієм ідей і метод Празького |
doc#9 | української літературної мови нової доби <g/> , що | тоді | виходили <g/> , старанно замовчували цю |
doc#9 | творчість <g/> . « <g/> Русалка Дністрова <g/> » — єдиний | тоді | вияв романтичного підходу до мови в Галичині <g/> , |
doc#9 | у нас в Галичині " <g/> українство <g/> " <g/> . Панувало | тоді | у нас скрізь " <g/> язичиє <g/> "»1. Власне <g/> , точніше було б |
doc#9 | , тоді як Шевченкова мова з цього погляду | тоді | <g/> , сказати б <g/> , ще не котирується <g/> . </p><p> Досить виразно |
doc#9 | Чернігівщини <g/> , але не слід спускати з ока <g/> , що | тоді | не різнилися істотно від суто чернігівських |
doc#10 | , що “ <g/> сторонній вплив на мову стає широкосяжний | тоді | <g/> , коли й у самій мові є сприятливі для цього |
doc#10 | ” й розгром “ <g/> націоналізму <g/> ” в мовознавстві | тоді | ще не почалися <g/> ; подруге <g/> , в тій же книзі Курило |
doc#12 | ) <g/> . </p><p> Прикладку — власне ім'я беремо в коми тільки | тоді | <g/> , коли при ній повторюється прийменник або коли |
doc#12 | березку зломив“ ( <g/> Олександрів <g/> ) <g/> ; зокрема й | тоді | <g/> , коли підрядне речення неповне <g/> , напр <g/> . <g/> : „Сонце |
doc#13 | щаслива <g/> , поки вона живе в Божому правопорядку <g/> . | Тоді | зусилля людини спрямовуються на зовсім |
doc#14 | він вйзнає — так <g/> , це ж правда <g/> , проста правда <g/> , — | тоді | стався таємничий розряд і вибух поетичного |
doc#14 | , як вміщені в книзі <g/> . Що Книга тривань постала | тоді | <g/> , коли Лесич був молодший <g/> . Діяння поезії |