Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Серед усього іншого <g/> , Берлін був до того часу центром чужинецького життя — дипломатичного <g/> , культурного <g/> , студентського <g/>
doc#1 Лише після того <g/> , як учені чітко розроблять кожен період поезії Т. Шевченка і зведуть їх відмінності та суперечності до спільного знаменника <g/> , можна буде скласти повне уявлення про Т. Шевченка як поета <g/> . </p>
doc#1 Більше того <g/> , кожен ряд рухається від часткового ( <g/> Архімед і Ґалілей — самотні шукачі правди <g/> , з одного боку <g/> ; ситі церковники <g/> , з іншого <g/> ) до максимально узагальненого в кінці <g/> : « <g/> люди <g/> » загалом протиставляються ворогові загалом <g/> . </p>
doc#1 Але чому після того йде « <g/> помолоділи <g/> » <g/> ?
doc#1 Проте образ коханої <g/> , хоч того й очікує читач <g/> , так і не матеріялізується <g/> .
doc#4 <p> Як глибоко комплекс Іова вкарбований у поезію Наталі Лівицької-Холодної <g/> , видно з того <g/> , що він відклався потужним і глибоким шаром експресіоністичних засобів у самому ядрі поезії <g/> , в системі образности <g/> .
doc#4 Ця поезія — це <g/> , власне <g/> , вже постійний діялог з собою <g/> , і він не може не поглинути того <g/> , хто його чує на сторінках її книги <g/> , в її « <g/> нових <g/> » поезіях <g/> .
doc#5 Так вона робить <g/> , але тільки для того <g/> , щоб дізнатися про свою поразку в цьому <g/> , і то поразку подвійну <g/> .
doc#5 <p> Спроби причепити романові Підмогильного націоналістичну ідеологію нагадують мені того анекдотичного персонажа <g/> , який на фразу про красу зоряного неба відповідає <g/> : – Але бачите Великий Віз <g/> ?
doc#6 І замість того <g/> , щоб вивчити його глибокі таємниці <g/> , <g/> .
doc#6 Але це була зовсім відповідна діягноза того <g/> , що принесло людству Європи і Америки двадцяте сторіччя <g/> .
doc#9 Одначе внаслідок того незаперечного факту <g/> , що галицькі говірки почасти через свою розмірно більшу архаїчність <g/> , почасти через сусідство й частіші стики з польською мовною стихією зберегли дещо ( <g/> хоч <g/> , звичайно <g/> , не надто велику частину <g/> ) саме цих елементів <g/> , утрачених далі на схід <g/> , вийшло так <g/> , що об'єктивно П. Куліш запроваджував у літературну мову деякі нібито галицькі елементи <g/> .
doc#9 А ще виразніше помітно це з того <g/> , як підсумовано все це сприйняття <g/> : « <g/> Хочеться ще побути в сій атмосфері <g/> , де сі європейці говорять мовою далеких рідних сіл <g/> »3. </p><p> Таке ставлення до галицьких мовних особливостей імпортовано й на Велику Україну <g/> .
doc#9 Передові кола інтелігенції знали ті труднощі <g/> , що виникали в зв'язку з перенесенням галицьких мовних елементів до великоукраїнської преси <g/> , але мусіли це перенесення робити як для того <g/> , щоб не допустити творення двох літературних мов <g/> , так і тому <g/> , що іншого виходу не було <g/> , заступити все вироблене в мові галицької преси не було чим <g/> .
doc#9 пісня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 184 <g/> ) <g/> ; полонина ( <g/> « <g/> Пас отари На батьківських зелених полонинах <g/> » - « <g/> Саул <g/> » <g/> , II <g/> , 75 <g/> ) <g/> ; мілизна ( <g/> « <g/> Корабель стягти з тієї мілизни <g/> » - Кассандра <g/> » <g/> , VI <g/> , 194 <g/> ) <g/> ; виногради - виноградник ( <g/> « <g/> Я спадок мав від батька <g/> : виногради <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; війстя ( <g/> « <g/> Не боронить Вогненний меч до того раю війстя <g/> » - « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; ізвори ( <g/> « <g/> Збігав я гори <g/> , Доли <g/> , яри <g/> , ізвори <g/> » - « <g/> Ліс <g/> .
doc#9 Ось приклади часових прислівників та інших виразів галицької або принаймні західноукраїнської сфери вживання <g/> , використаних М. Коцюбинським <g/> : нинг — сьогодні ( <g/> « <g/> Не могла лаятись нині <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; допіру — тільки що ( <g/> « <g/> Допіру по жнивах показалося <g/> » — Там же <g/> , 81 <g/> ) <g/> ; відтак — тоді <g/> , після того ( <g/> « <g/> Відтак заслаб у Каховці <g/> » — Там же <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; рано - ранок ( <g/> « <g/> Вона мала до рана од вечера поратись <g/> » - « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 <p> А крім того <g/> , в ці роки незмірно зростають і легальні персональні зв'язки з Галичиною <g/> .
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#9 Мова художніх творів І. Нечуя-Левицького з життя інтелігенції використана тут тільки для того <g/> , щоб способом заперечення показати <g/> , що дали українській літературній мові галицькі впливи в лексиці <g/> .
doc#9 Але на це треба вважати <g/> , коли б хто схотів убачати в мові художніх творів І. Нечуя-Левицького з життя інтелігенції повний відбиток того стану <g/> , в якому лишилася б українська літературна мова <g/> , якби вона не сприйняла припливу галицьких мовних елементів <g/> .