Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Жінки-рятівниці Н. не знав <g/> , — ні прізвища <g/> , ні адреси <g/> , таборових поліцаїв теж ні <g/> , — виявилося <g/> , що молодики в плащах були поліцаями <g/> , мабуть <g/> , таборовими <g/> , а може <g/> , й вищого щабля людоловами <g/> .
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#2 Обрядом є сум і дожидання милого <g/> , в ритуальні форми виливається тужіння за ним <g/> , і якщо нікого не здивує <g/> , що в першому колі « <g/> Веселки <g/> » річний круг життя поданий як послідовність ритуальних чинів <g/> , то менше звичайний є показ усього дівочого життя теж як суми обрядових дій <g/> .
doc#4 Тут міра справжньої поезії <g/> , і поетка виповнює її вщерть <g/> , тут і міра людяности поезії <g/> , і цей іспит вона теж складає гойно й в остаточній правді <g/> .
doc#5 Простора площадка позад церкви була теж тахльована <g/> , і їхні кроки дзвінко пролунали в порожнечі цього відлюдного закутку <g/> » <g/> .
doc#5 Логіка не важить теж <g/> .
doc#5 Гіпертрофія раціонального <g/> , що її репрезентує Славенко <g/> , показується теж не чим іншим <g/> , а забуренням білка <g/> .
doc#6 Цей твір теж був пізніше екранізований <g/> .
doc#6 Можна припускати <g/> , що знайомство з Руссо <g/> , Фройдом <g/> , Марксом і Дарвіном — усі згадані в “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , — теж ішло не так від читання їхніх творів <g/> , як від частих згадок у пресі й радіо <g/> , хоч знаємо <g/> , що Курилик читав уривки з “ <g/> Капіталу <g/> ” К. Маркса ( <g/> як і “ <g/> Mein Kampf' Гітлера <g/> ) <g/> .
doc#6 Але це теж експеримент перенесення засад архітектурного кресленика до малярства <g/> .
doc#7 Коли дати переслизання з одних нормальних конструкцій на інші <g/> , теж нормальні <g/> , але не при даному гачку <g/> ?
doc#8 Він теж шукав у фолкльорі <g/> , в етнографії суцільности <g/> , але не замкненої національної <g/> , а загальної <g/> .
doc#9 Це явище теж не втекло від уваги сучасників <g/> , вони відзначили його і — кожний по-своєму — реагували на нього <g/> .
doc#9 При цьому з нашого розгляду вилучаємо ранні твори письменника <g/> , де можна припускати несвідоме використання галицьких мовних елементів <g/> , а мимовільну данину рідній подільській говірці <g/> , як вилучаємо теж і « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> , де галицькі мовні елементи ( <g/> власне гуцульські <g/> ) впадають в очі кожному <g/> , але де вони зумовлені не загальною програмою розвитку літературної мови <g/> , а специфічним стилізаційно-мистецьким завданням <g/> .
doc#9 » <g/> , 12 <g/> ) <g/> ; канапа ( <g/> « <g/> Сіла з краєчку на канапку <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 24 <g/> ) <g/> ; конфітури ( <g/> « <g/> Витягла врешті звідти слоїчок з конфітурами <g/> » — Там же <g/> , 44 <g/> ; слоїк — теж данина західноукраїнським говіркам <g/> ) <g/> ; леґумінка ( <g/> « <g/> Зготувать для маленької ласухи яку леґумінку <g/> » — Там же <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; риж ( <g/> « <g/> Пілав з підмоченого рижу <g/> » — « <g/> На камені <g/> » <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; парасолька ( <g/> « <g/> Вхопив машинально з кутка парасольку <g/> » — « <g/> Поєдинок <g/> » <g/> , 20 <g/> ) <g/> ; папіроса ( <g/> « <g/> Серед диму папірос <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 У дієслівних формах теж знайдемо деякі галицькі особливості <g/> : впірнати — поринати ( <g/> « <g/> Сідаю і наче впірнаю у море <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 273 <g/> ) <g/> ; залля — залити ( <g/> « <g/> Овеча отара залляла вулицю <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; паде — падає ( <g/> « <g/> Не паде між нами тінь когось третього <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 65 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 У А. Любченкаxix <g/> : збурення ( <g/> « <g/> Уникнути зайвого збурення пристрастей <g/> » <g/> ) <g/> , наплечник ( <g/> « <g/> Допакувати свого наплечника <g/> » <g/> ) <g/> , рамено ( <g/> « <g/> Виставити на захист рамено <g/> » <g/> ) <g/> , спротив ( <g/> « <g/> Ще гостріший спротив <g/> » <g/> ) <g/> , висідати ( <g/> « <g/> Вранці ми висіли на першому за Лохвицею перестанку <g/> » <g/> ; слово перестанок теж галицизм <g/> ) <g/> , запізнаватися ( <g/> « <g/> З ним запізналися ми ще раніше <g/> » <g/> ) <g/> , повернути — повернутися ( <g/> « <g/> По його відході повернув провідник <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Таким чином <g/> , якщо не заперечувати поданих І. Верхратський фактів <g/> , то треба прийняти <g/> , що ці слова до загальноукраїнської літературної мови теж прийшли з Галичини <g/> . </p>
doc#9 <p> Бракує українських слів І. Нечую-Левицькому і тоді <g/> , коли треба відтворити абстрактні поняття <g/> , особливо ті <g/> , що пов'язані з новітнім культурним життям <g/> , і тут він теж раз у раз змушений удаватися до російської мови як джерела <g/> , звідки можна надолужити те <g/> , чого бракує в його індивідуальній мові ( <g/> але не тогочасній українській літературній мові <g/> ) <g/> .
doc#9 Слово викладач знаходимо теж у двох варіянтах <g/> : викладач ( <g/> Син <g/> .