Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Занадто непросто і небезпечно стало ходити до театрів <g/> .
doc#0 <p> Повертаючися до двадцятих років <g/> , варт підкреслити <g/> , що виставу грав не театр Леся Курбаса <g/> , а Гната Юри <g/> .
doc#0 У дорозі до Національного дівадла ( <g/> театру <g/> ) <g/> , від 1881 року одного з провідних осередків національного відродження над Влтавою <g/> . </p>
doc#6 Іноді таке більш-менш стандартне обличчя <g/> , схоплене небагатьма рисами <g/> , подане як маска <g/> , ніби надягнена на голову <g/> , як у японського актора в театрі Но або Кабукі ( <g/> див <g/> .
doc#15 з Ш. Руставелі <g/> ) </p><p> Її коханий - червоний кашкет набакир <g/> , чорна гімнастерка нарозхрист <g/> , малинові широченні Галіфе - баским конем під'їхав просто до театру <g/> . </p>
doc#17 Коли про це можна ще було сперечатися перед виставою <g/> , то тепер <g/> , після того успіху <g/> , який має вистава театру Блавацького <g/> , дискутувати на цю тему не доводиться <g/> .
doc#17 <p> Засновком величезного <g/> , можна сказати <g/> , тріюмфального успіху театру було те <g/> , що театр не став пристосовувати п'єсу до поглядів і вимог нашого часу і різних політичних угруповань нашого часу <g/> , а поставив собі завданням розкрити й театрально виявити її внутрішню суть <g/> , а вона глибша <g/> , ніж здається з першого погляду <g/> . </p>
doc#17 <p> Засновком величезного <g/> , можна сказати <g/> , тріюмфального успіху театру було те <g/> , що театр не став пристосовувати п'єсу до поглядів і вимог нашого часу і різних політичних угруповань нашого часу <g/> , а поставив собі завданням розкрити й театрально виявити її внутрішню суть <g/> , а вона глибша <g/> , ніж здається з першого погляду <g/> . </p>
doc#17 <p> * * * </p><p> Основа театру – ритм <g/> .
doc#17 Театр ніби довершував те <g/> , що не вдалося свого часу Курбасові <g/> , і ми були ніби справді на « <g/> березолівській <g/> » виставі <g/> .
doc#17 Спектакль заслуговує передусім на докладний опис <g/> , щоб зберегти високі осяги театру від випадковостей еміґрантського життя <g/> . </p>
doc#17 Це <g/> , звичайно <g/> , внутрішня суперечність п'єси Куліша <g/> , але можливо <g/> , що театр міг би її усунути або пом'якшити своїми засобами <g/> , якби приділив цьому увагу <g/> . </p>
doc#17 Театр Блавацького переміг ту відокремленість першої дії <g/> , що розрізала виставу на дві окремі нерівні частини в Курбаса <g/> .
doc#17 Вони ніби перенесені в виставу з традиційного побутового театру <g/> . </p>
doc#17 <p> І коли конфлікт цей буде розв'язаний <g/> , « <g/> Народній Малахій <g/> » стане річчю вже цілком історичною <g/> , але завжди залишиться в репертуарі українського театру як твір клясичний <g/> , як величезної ваги щабель у витворенні національного українського стилю в театрі українському <g/> , як твір <g/> , що своїми образами зафіксував вічні грані української національної психології <g/> , що вже дістали загальну і загальновідому назву — малахіянство <g/> .
doc#20 Коротко згадавши « <g/> порочність <g/> » п'єси Куліша ( <g/> хоч це була першорядна драма <g/> ) <g/> , — ми давали докладну аналізу праці Курбаса і акторів <g/> , підносячи її як вершину українського театру <g/> .
doc#22 Ні <g/> , він заперечує існування самого театру <g/> .
doc#22 Кіна були відкриті <g/> , і німецькі трупи виступали в головних театрах <g/> .
doc#24 Ба навіть « <g/> Диктатуру <g/> » Івана Микитенка Лесь Курбас трактував як містерію — аж до деталів <g/> , до асоціяцій між малими хатками на пляншетах і ренесансовими будиночками пізніх містерій <g/> , як вони засвідчені на малюнку Кайо й де Мелля 1547 р. — з одним спільним завданням <g/> : виключити з театру поняття простору <g/> , дати дію поза простором <g/> , — як він виключений і в « <g/> Вертепі <g/> » Любченка <g/> , де дія симультанно відбувається то в кімнаті автора <g/> , то в безмежжі степу <g/> , то в безмежжі України як цілости — бо дія ввесь час відбувається <g/> , по суті <g/> , в дусі <g/> , в діялектиці суперечностей <g/> , що існують <g/> , правда <g/> , в просторі <g/> , але не зв'язані істотно з простором <g/> . </p>
doc#24 <p> 1 Німецький історик театру <g/> , Йозеф Ґреґор <g/> , пише <g/> : « <g/> Замість античної одноцентровости ( <g/> Zentrierung <g/> ) театру з'являється прямо протилежний принцип <g/> , безцентровість ( <g/> Exzentrierung <g/> ) » <g/> .