Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сімович ніколи не мав і не хотів мати організаційної праці <g/> , вищої від — перед війною — ректора Українського педагогічного інституту в Празі в кінці двадцятих років <g/> .
doc#1 Проте весь його поетичний доробок <g/> , як ми знаємо <g/> , охоплює щонайменше якихось п'ятнадцять років <g/> , якщо не рахувати безплідних років заслання <g/> , коли він нічого не написав <g/> .
doc#3 Від початкових років другої половини XIX ст <g/> .
doc#4 І навіть не лише те <g/> , що « <g/> старі <g/> » були видані двома збірками 1934 і 1937 років <g/> , а пізніші — досі ні <g/> .
doc#4 І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій викриває також і факт <g/> , назовні не підкреслений <g/> , що між двома групами творів пролягає сім років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> .
doc#4 Ба навіть можна спостерегти <g/> , що певні мотиви концентруються в певних роках <g/> , хоч і не обмежуються на цих роках <g/> .
doc#9 Коли книжка нарешті вийшла в світ <g/> , 1949 року <g/> , в жалюгідному цикльостильному друку <g/> , накладом яких 100 примірників <g/> , я не наважився поставити на ній присвяту моєму прибраному вчителеві <g/> . </p>
doc#9 Але в ці роки основний напрям впливів — не з Галичини <g/> , а зі сходу до Галичини <g/> .
doc#9 Характеризуючи становище українського письменника з Великої України в 1876- 1905 роках <g/> , він писав <g/> : </p><p> « <g/> Коли б не бачив він роботи братів — галичан та буковинців <g/> , коли б не було в його надії на народні маси <g/> , то давно б йому і уста заніміли <g/> »2. </p><p> На ці роки Львів став всеукраїнським культурним центром <g/> .
doc#9 З України досі йшло світло в Галичину <g/> , твори українські ідейно стояли вище од галицьких та й мали вплив <g/> »3. З цього критерію залежносте мовних впливів від позамовних суспільних чинників випливає і те <g/> , що в ті роки Галичина впливала на українську літературну мову <g/> , випливає і погляд А. Кримського на майбутнє <g/> : « <g/> Те з нарічий стане пануючим <g/> , яке зробить найбільше на ріднім полі <g/> , — яке видасть найкращі писання ( <g/> я розумію найкращі змістом <g/> ) <g/> .
doc#9 А тоді <g/> , в ті роки <g/> , коли царська Росія указом 1876 р. відгородила своїх українців від усяких « <g/> шкідливих впливів <g/> » українського П'ємонту — Галичини <g/> , чи тоді просочувалися впливи галицької мови <g/> , або краще української літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , на Велику Україну і якщо просочувалися <g/> , то якими ж каналами <g/> ? </p>
doc#9 Уже « <g/> в початку вісімдесятих років київська українська громада ( <g/> так звана " <g/> Стара Громада <g/> " <g/> ) щорічно відпускає певні кошти на поїздку до Галичини кількох молодих членів <g/> »6 <g/> , надаючи <g/> , певна річ <g/> , цим подорожам чималого виховного значення <g/> .
doc#9 <p> Носіями їх були <g/> , передусім <g/> , ті досить численні представники галицької інтелігенції <g/> , які з тих чи тих причин залишилися й осіли на терені УССР після років Визвольних Змагань або переходили кордони Галичини <g/> , покидаючи територію Польщі <g/> .
doc#10 В усякому випадку цікаво <g/> , що активна творча наукова діяльність Ганцова концентрується в три—п'ять років <g/> .
doc#10 В атмосфері Росії 30-х років і пізніше Курило не мала змоги до наукової творчості або не проявила бажання віддатися їй <g/> . </p>
doc#16 І <g/> , здається <g/> , не буде помилкою сказати <g/> , що своїх найбільших ворогів вона воліє замовчувати — принаймні починаючи під середини 30-х років <g/> . </p>
doc#19 До поеми 1866 року « <g/> Ткачиха <g/> » <g/> , що її темою була психологія самотньої жінки <g/> , дописується нові вісім розділів <g/> , що переакцентовують твір у соціяльний образок з життя впосліджених верств <g/> .
doc#19 Писав він найбільше в вісімдесяті роки <g/> , ті роки <g/> , коли дійсність здавалася безнадійно чорною <g/> , коли в остаточно <g/> , думалося <g/> , знеможене тіло України <g/> , мов п'явки впилися чужинці <g/> , « <g/> ляхи вкупі з москалями <g/> » <g/> , коли все рідне <g/> , святе було відкинуте <g/> , зневажене <g/> , коли не без підстав у літературі панували тони чорної зневіри і безнадійно-похмурого скиглення <g/> , коли навіть національний гімн склав Чубинський на самих « <g/> ще не <g/> » і на покликах до минулого <g/> .
doc#19 П'ятдесят два роки пролежала вона недрукована <g/> , аж до 1930 року <g/> .
doc#20 Ми не раз зустрічалися в ті короткі літні місяці 1933 року <g/> , і хоч ми не вели політичних розмов <g/> , ми внутрішньо знали <g/> , що поділяємо багато суспільних <g/> , культурних і літературних оцінок <g/> , як і трагічне нерозуміння того <g/> , що діялося з приїздом Постишева <g/> , самогубством <g/> , у травні <g/> , Хвильового і <g/> , в липні <g/> .