Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> В одежі львівські правничі законодавці <g/> , крім Голубовського <g/> , не різнилися від звичайного стилю радянського службовця <g/> .
doc#8 Теза ця могла б звучати <g/> : радянське шевченкознавство — не заперечення <g/> , а безпосереднє продовження <g/> , якщо не повторення традиційного народницького шевченкознавства <g/> , як його репрезентує <g/> , приміром <g/> , Єфремов <g/> .
doc#18 Усі радянські франкознавці як один хочуть бачити в поемі реакцію автора на революцію 1905 року <g/> : « <g/> Ідейним поштовхом до написання поеми " <g/> Мойсей <g/> " були для Франка революційні події в Росії і на Україні 1905 р.» <g/> , — у формулюванні Каспрука <g/> .
doc#19 « <g/> Радянський письменник <g/> » <g/> , Київ 1965. </p><p> О. Ставицький <g/> .
doc#19 « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p>
doc#20 Спеціяльного дозволу треба було тепер так само <g/> , як після радянського « <g/> визволення <g/> » <g/> , і було для цього своє <g/> , тепер німецьке НКВД <g/> . </p>
doc#20 Ми намагалися підсумувати наш радянський досвід <g/> .
doc#21 <p> Натомість вона була кричущо закрита для майже всіх відомостей з України і країн радянської сфери <g/> .
doc#21 Почасти ми були цьому раді <g/> , бо це закривало до нас шлях радянським людоловам <g/> , ми переставали чутися цькованою <g/> , польованою дичиною <g/> .
doc#22 Це було переконання <g/> , що радянська людина ( <g/> що дорівнює для нього <g/> : російська <g/> , слов'янська або східня <g/> ) має якусь особливу душу <g/> , щось а 1а Толстой <g/> .
doc#22 У тому ж комплексі радянська інтеліґенція <g/> , що має свої привілеї <g/> , приховує свій вищий рівень життя <g/> .
doc#22 Даремно було б шукати в душі пересічної радянської людини сьогоднішнього дня складних моральних проблем <g/> , але не менш хибно було б думати <g/> , що ці проблеми їй взагалі чужі й неприступні <g/> .
doc#26 <p> Радянські видання поезій Шевченка повні кричущих перекручень і замазувань <g/> .
doc#29 Я натякав на це в своїй статті про Курбасову « <g/> Диктатуру <g/> » ( <g/> крізь димову заслону модної й вимаганої фразеології <g/> ) <g/> , вміщеній 1931 року в журналі « <g/> Радянський театр <g/> » <g/> , ч. 1 <g/> , і — в співавторстві з Юрієм Лавріненком — у просторій рецензії на « <g/> Маклену Ґрасу <g/> » <g/> , знищеній редактором « <g/> Вістей <g/> » Ф. Тараном <g/> .
doc#31 видрукувані в збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> .
doc#31 Та перед тим полум'я бунту ще раз спалахнуло у вступі Хвильового до поезій Еллана-Блакитного <g/> , написаному <g/> , мабуть <g/> , 1926 р. Не підносячи національних мотивів <g/> , Хвильовий зосередився на загальній характеристиці духової атмосфери Радянської України ( <g/> й Союзу <g/> ) як « <g/> сірої <g/> , роздериротазівотної казенщини <g/>
doc#36 В Українській Радянській Енциклопедії довідка про Ґе починається словами — « <g/> російський живописець <g/> » <g/> .
doc#37 Зроблено це не без ризику <g/> , година наскоку припала на той час <g/> , коли американців у Пляуені вже не було і от-от мали ввійти радянські частини <g/> , те <g/> , що німці назвали годиною нуль <g/> .
doc#37 Вирішили ми тоді й те <g/> , що це об'єднання не повинно бути типу радянської спілки письменників <g/> , що воно повинно бути елітарне й на членство ініціативна група буде запрошувати <g/> , виходячи з літературних заслуг <g/> .
doc#37 <p> Хоч нам ніхто про це просто не казав і <g/> , скільки знаю <g/> , ніде про це просто не писано <g/> , МУР серед своїх ворогів здобув репутацію взорованости на радянських зразках <g/> , а то й просто радянськости <g/> .