Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Метафора холодного вітру <g/> , сама собою не надто оригінальна <g/> , перша натякає на семантичне поле зими <g/> .
doc#1 Але « <g/> Буквар <g/> » був тільки першою ланкою у Шевченкових задумах <g/> , ланкою <g/> , до певної міри навіть символічною <g/> .
doc#2 Микола Глобенко уважно порівняв перші її дві збірки - « <g/> Княжу емаль <g/> » і « <g/> Гусла <g/> » <g/> .
doc#2 <p> Якщо порівняти перший у збірці вірш Лятуринської з - ну <g/> , скажім <g/> , передостаннім <g/> , - враження таке <g/> , наче їх писали різні поети <g/> .
doc#2 Замість рим асонанси <g/> , що на перший погляд можуть здатися виявом невмілости <g/> : пазур -вражу <g/> , ведмідь - слід <g/> , небі - лебідь <g/> .
doc#2 <p> Цю традицію вірности підкреслює й те <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не останньої <g/> , як це зробив би <g/> , мабуть <g/> , кожний автор <g/> , а першої <g/> .
doc#4 <p> Здебільшого в цих віршах розмова про смерть ведеться від першої особи <g/> , від я <g/> , але завжди це не тільки особиста проблема <g/> , а загальнолюдська <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> До поезії вдирається інтонація побутового діялогу — </p><p> Розкриваються перші далії <g/> , </p><p> жоржини по-нашому <g/> , — чи не так <g/> ?
doc#6 <p> Малим свідченням про одержимість Курилика малярством хай буде згадка про своєрідну виставку <g/> , що відбулася в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка репрезентувала мистця всі ці роки <g/> .
doc#6 Сам він не без гордости оповідає <g/> , що після першого мистецького й комерційного успіху він спромігся завести собі капелюх <g/> , придбати авто ( <g/> фольксваген <g/> !
doc#6 <p> Перший <g/> , найлегше приступний <g/> , побутово-топографічний плян картин Курилика одразу викликає в дорослої освіченої людини асоціації з полотнами Бройгеля <g/> .
doc#6 Перший з них входив до типової програми студій з англістики в колежах Канади <g/> .
doc#9 Додаймо до цього <g/> , що мова творів Лесі Українки все-таки ніколи не стає « <g/> галицькою <g/> » <g/> , що вона ввесь час міцно зв'язана з традиціями клясичної української літературної мови <g/> , вирослої з мови Шевченка і « <g/> Основи <g/> » <g/> , і ми зможемо висунути твердження <g/> , що Леся Українка в мові своїх творів свідомо й досить послідовно здійснювала той ідеал <g/> , ту програму розвитку мови на много-діялектній основі з умовою <g/> , щоб мова ця лишалася всеукраїнською <g/> , а не була вузькольокальною <g/> , який ( <g/> ідеал <g/> ) і яку ( <g/> програму <g/> ) вона зформулювала <g/> , як ми бачили <g/> , ще в першій половині дев'ятдесятих років у листі до Й. Маковея <g/> . </p>
doc#9 Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів II дієвідміни ( <g/> ходю <g/> , молотю <g/> , возю <g/> , носю <g/> ) <g/> , втратили закінчення -ть у третій особі однини тих-таки дієслів не під наголосом ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 2. Для першої половини XIX сторіччя ( <g/> орієнтовно 1798 — 1863 <g/> ) змагання чернігівських елементів з полтавськими й південнокиївськими було визначальним для формування української літературної мови <g/> , як для часу від 1863 р. визначальним було змагання південно-західніх елементів ( <g/> галицьких <g/> ) із східними ( <g/> південнокиївськими <g/> , полтавськими й чернігівськими <g/> ) lxxviii <g/> . </p>
doc#10 <p> Таким чином <g/> , вийшовши з спостережень над говірками південної Чернігівщини <g/> , зіставляючи зібраний ним з перших рук діалектний матеріал із записами й здобутками інших дослідників <g/> , Ганцов логічно перейшов до концепції генези говірок української мови і самої української мови <g/> , а це привело його до питань історії української мови і походження східнослов'янських мов взагалі <g/> .
doc#10 Тим часом Ганцов <g/> , бувши учнем Шахматова і засвоївши багато добрих рис з цієї блискучої школи <g/> , був усе таки в висновках ближчим до Смаль-Стоцького <g/> , ніж це здавалося з першого погляду <g/> .
doc#10 Можливо <g/> , що першим <g/> , хто звернув її інтерес до української культури і українського визвольного руху був саме Євген Тимченко <g/> , визначний український мовознавець і може найтиповіший представник “ <g/> народницької <g/> ” течії в українській лінгвістиці <g/> , що від 1913 р. викладав на Високих Жіночих курсах у Варшаві <g/> , а від 1915 р. став приват-доцентом Варшавського університету4 <g/> ) і саме тоді почав працю над своєю серією монографій про синтаксичні функції відмінків в українській мові <g/> , — перша з них <g/> , про родовий відмінок <g/> , вийшла таки в Варшаві 1913 року <g/> .
doc#10 Перші роки молодої української держави застають її там <g/> .
doc#10 Перша проблема — основна для всієї української системи голосних <g/> , друга — для білоруської і почасти південноросійської системи голосних <g/> .