Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Чудо в Штрасгофі </p><p> Перед Пляуеном треба було ще пройти випробування Штрасгофу <g/> .
doc#4 У продовженні такий самий контраст <g/> , як у перед тим наведеному вірші <g/> : </p><p> Десь далеко — його Переяслав <g/> , під Шевченком — моє село <g/> . </p>
doc#4 » — </p><p> Тепер перед нами тема великого міста ще раз і взагаль- неніше — то було бите скло занедбаної дільниці <g/> , тепер перед нами Нью-Йорк <g/> , Америка <g/> , чужий світ <g/> .
doc#4 Не знаю <g/> , чи перед Наталею Лівицькою-Холодною стояла свідомо проблема вибору <g/> .
doc#4 Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх переключеннях об'єктивізують суб'єктивне <g/> , тут брак займенників і добір деталів і засобів образности суб'єктивізують об'єктивне <g/> .
doc#4 , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p><p> лише святий вогонь-ненависть </p><p> пірве з кайданів нарід мій </p><p> і поведе його до слави <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Сповідь <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> або <g/> : </p><p> І затремтить рука злодійська <g/> , </p><p> здригнеться Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p>
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Осінь <g/> » <g/> ) </p><p> Але в 65 років вона вже бачить себе « <g/> на стернях життя <g/> » <g/> , коли все живе вже зникло з піль <g/> , у поезії <g/> , що має характеристичну назву « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> .
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#7 <p> Флюктуаціонізм — не легка річ <g/> , — з погляду суто технічних вимог <g/> , що стоять перед поетом <g/> .
doc#7 <p> Принцип флюктуаціонізму розкриває перед поезією якнайширші можливості користатися найзвичайнішими словами <g/> , словами щоденної мови <g/> .
doc#9 Вона-бо мала перед тим і обіцяла мати далі вирішальний вплив на ввесь дальший розвиток української літературної мови <g/> .
doc#9 <p> Зламання цензурних заборон у Росії в 1905 р. <g/> , відновлення літературної діяльности на великій Україні1 <g/> , повернення деяких письменників <g/> , журналістів і політичних діячів з Галичини відкривають широкий шлях потужним впливам засвоєного перед цим у Галичині на літературну мову центральних і східних областей <g/> ; зустрічі з галичанами в роки війни 1914—1918 рр <g/> .
doc#9 Бо в подальші роки Галичина змогла впливати на загальноукраїнську літературну мову тільки тому <g/> , що перед тим наблизила свою літературну мову до великоукраїнської <g/> .
doc#9 Можливо <g/> , що питання про галицькі мовні впливи і питому вагу їх постало перед ним ще під час його першої подорожі до Галичини в червні 1890 р. і дальших <g/> , а можливо <g/> , і ще давніше <g/> .
doc#9 А небувало зросла активність народних мас <g/> , небачена перед тим жадоба до українського друкованого слова <g/> , нечувана перед тим активність у його сприйманні — все це створювало передумови для глибокого й широкого засвоєння цих здобутків <g/> . </p>
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> , 189 <g/> ) <g/> , — з чого мало б випливати <g/> , що він таки визнавав первісну м'якість приголосних перед е <g/> ; він приймає
doc#10 Мені невідоме її дівоче ім'я. Високу освіту Курило здобула перед Першою світовою війною в Варшаві — в університеті2 <g/> ) або на Високих Жіночих курсах3 <g/> ) <g/> .
doc#10 Принципом і стає якнайширший звук перед наступним вузьким наголошеним голосним <g/> , себто найдовший стан спокою веред наступною напруженою вузькою артикуляцією ( <g/> 16 <g/> , 69 <g/> ) <g/> .
doc#10 Лябіовеляризація приголосних перед голосними заднього ряду буває рідко <g/> .
doc#10 Курило припускає <g/> , що засада вокальної асиміляції діяла в цій групі говірок ще тоді <g/> , коли слабі ъ <g/> , ь існували <g/> , і відповідно перед ними вже тоді мало відбуватися звуження о <g/> , е ( <g/> 17 <g/> , 71 <g/> ) <g/> .