Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Основна засада Шевченкового стилю тих років — дати читачеві можливість уловити певну схему <g/> , певну лінію ( <g/> чи то у віршовій структурі <g/> , чи в будові речення <g/> ) <g/> , водночас не даючи цій схемі зматеріялізуватися <g/> .
doc#1 Основна засада Шевченкового стилю тих років — дати читачеві можливість уловити певну схему <g/> , певну лінію ( <g/> чи то у віршовій структурі <g/> , чи в будові речення <g/> ) <g/> , водночас не даючи цій схемі зматеріялізуватися <g/> .
doc#1 <p> Мініятюри <g/> , створені I860 р. <g/> , — це поезія для утаємничених <g/> , це <g/> , у певному розумінні <g/> , езотерична поезія <g/> , недоступна для необізнаного <g/> , випадкового читача <g/> .
doc#3 Назви чисел <g/> , починаючи від 5 <g/> , поводилися як іменники <g/> , в формі вимагаючи залежного іменника в родовому відмінку <g/> , але як правило змову ж таки певного числа ( <g/> крім 11 і 12 <g/> ) у множині <g/> .
doc#6 <p> Певна річ <g/> , багато з цих “ <g/> символів <g/> ” можуть бути прочитані по- різному <g/> .
doc#6 <p> Звичайно <g/> , немало в Курилика назв традиційного типу <g/> , що окреслюють тему картини ( <g/> “ <g/> Докір сумління <g/> ” <g/> ) <g/> , приналежність до певної місцевости ( <g/> “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” <g/> ) або до певного часу ( <g/> “ <g/> Клечальна неділя <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#6 У них є часткова спільність в тематиці <g/> , може <g/> , в етнографізмі ( <g/> канадський жанризм <g/> , мабуть <g/> , мало не завжди був також до певної міри етнографізмом <g/> , відбиваючи зацікавлення різними народностями <g/> , що заселяли країну <g/> .
doc#6 Малювання з фотографій <g/> , малювання без мольберту <g/> , малювання по кілька картин на день — часом сімнадцятигодинний робочий день — усе це вимагало певних спрощень <g/> , часом дуже драстичних <g/> .
doc#6 Перевага зеленого над іншими кольорами в зіставленнях однокольоровости ( <g/> в певному сенсі монохроматизму <g/> ) — вияв найменшого ступеня абстрактности в “ <g/> абстрактності <g/> ” Курилика <g/> . </p>
doc#7 Бездієслівні речення нормальні в певних випадках у теперішньому часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 Прапори ці <g/> , певна річ <g/> , повинні мати їхні партійні барви <g/> .
doc#8 Здається <g/> , особливість його як науковця лежала в тому <g/> , що він не був фахівцем з якоїсь однієї дисципліни <g/> , а з певного кола проблем <g/> , які він вишукував у різних дисциплінах <g/> .
doc#9 , — бо Галичина видавалася П. Кулішеві до певної міри консерваторкою й передатницею цих впливів <g/> .
doc#9 Друге — те <g/> , що Олена Пчілка підкреслює штучний <g/> , вироблений характер цієї мови <g/> , а значить певну віддаленість <g/> , піднесеність її супроти етнографічно-мовних джерел <g/> . </p>
doc#9 » <g/> , 61 <g/> ) <g/> ; хлоп ( <g/> « <g/> Здоровенний чорний хлоп <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 106 <g/> ) <g/> ; леговищє ( <g/> « <g/> Шептались по своїх леговищах <g/> » — « <g/> В дорозі <g/> » <g/> , 51 <g/> ) <g/> ; живчик ( <g/> « <g/> Певний у собі <g/> , як живчик вічности <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 66 <g/> ) <g/> ; кішка ( <g/> « <g/> зробила Гримасу ласої кітки <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , 126 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 » <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; від з родовим відмінком у часових зворотах <g/> , що показують вихідний пункт дії ( <g/> початковий <g/> ) ( <g/> « <g/> Відозви <g/> , якими від кількох днів засипувано місто <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; перед з орудним відмінком у часових зворотах <g/> , що показують часову відстань від певного моменту в минуле ( <g/> « <g/> Веселі води <g/> , що перед годиною були ще снігом <g/> , бігли <g/> » — « <g/> Лист <g/> » <g/> , 217 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 <p> Сам він колись належав до певної течії в українському громадянстві <g/> , яка ставила собі завданням боротьбу з русифікаторством <g/> …
doc#9 Під позитивним впливом розуміємо впровадження певного слова чи звороту галицького походження в загальнний ужиток <g/> .
doc#9 Під негативним впливом розуміємо витіснення <g/> , зникнення з загального вжитку певного слова чи звороту негалицького походження під тиском того <g/> , що цього слова чи звороту не знає й не вживає Галичина <g/> .
doc#9 Появу такого стилістично байдужого воно в безособових реченнях і можна вважати до певної міри синтаксичним галицизмом <g/> . </p>