Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . Ми вибрали позицію невоювання в чужих війнах <g/> . Ніколи й ніде <g/> . Світ від цього не змінився <g/> , чи він може
doc#0 — про нього можна б і не казати <g/> , бо на Україні він ніколи своїм і опереним не був <g/> , пробував його
doc#1 постійно світить лагідне сонце <g/> , що <g/> , здається <g/> , ніколи не заходить і не ховається за хмари <g/> . Російський
doc#5 змарнованої <g/> , бо навіть хвилина не вертається ніколи <g/> ! » – « <g/> Я щасливий <g/> , – веде далі Славенко <g/> , – що живу в
doc#5 не лишається нічого <g/> , як писати листи до Вер <g/> , що ніколи не будуть відіслані <g/> . Обоє <g/> , Домонтович і
doc#6 речей і уникав втручатися до нього <g/> . Курилик ніколи не зрікався надміру активним втручанням
doc#6 , що була осередком абстрактного малярства <g/> , ніколи не пішов до абстракцій сам <g/> , хоч з філософського
doc#6 тим <g/> , чим він був у дійсності <g/> . Бо в дійсності він ніколи не мав абсолютної певности <g/> , чи те коло не було
doc#6 , до якого він частково входив ( <g/> але не цілком <g/> , ніколи не цілком <g/> ) <g/> , — обидва загрожували йому тим <g/> , що
doc#7 Америки <g/> . ( <g/> Це не натяк на « <g/> Голос Америки <g/> » <g/> . <g/> ) </p><p> Я ніколи не думав <g/> , що майбутнє нашої поезії лежить у
doc#8 і непідробленою сумлінністю людини <g/> , що звикла ніколи не зважати на авдиторію <g/> , - це рінерит з
doc#9 ( <g/> так він волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над Дніпром я не жив <g/> , — його звали <g/> ) Сімовичем <g/> .
doc#9 труднощі <g/> , надто при відсутності української ніколи <g/> , і подеколи навіть гальмувало поширення
doc#10 Университета <g/> , ч. 128 <g/> ) <g/> . </p><p> 22 <g/> ) Але фактично Ганцов ніколи не доходив до реалізації програми Щерби <g/> : “ <g/> Мене
doc#10 говірок сягали північні впливи <g/> . Проте <g/> , Курило ніколи не ставала на Шухардтові позиції заперечення
doc#12 і пишеться а. </p><p> 2. Правопис и — і. </p><p> 1. На початку слів ніколи не пишеться и <g/> , навіть коли вимовляється <g/> , напр <g/> .
doc#12 й місцевому відмінку однини іменники ніколи не можуть мати в закінченнях -и <g/> , напр <g/> . <g/> : синові <g/> ,
doc#12 сина за назвою або професією батька ь не пишемо ніколи <g/> , напр <g/> . <g/> : бондаренко <g/> , шевченко <g/> . </p><p> 2. В
doc#14 вона наскрізь історіософська <g/> , — марна річ <g/> . Ніколи публіцистика не переможе поезії <g/> . Можна
doc#14 . Тому поезія Лесича знає й чудо <g/> , — те <g/> , що ніколи не існувало в українській поезії УРСР <g/> . Я маю на