Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> У журналі вимагалося <g/> , щоб друкувалися матеріяли <g/> , зрозумілі людині з — ну <g/> , хіба з чотирикласною освітою <g/> .
doc#2 <p> Початкова тема Лятуринської — суворість і дичавина її батьківщини <g/> , де бори й пущі з турами й диками і все вороже людині <g/> ; гинуть її кревні й друзі <g/> , щербиться меч і ломиться спис <g/> , земля гуде від гуків <g/> , і єдиною її <g/> , людини <g/> , любкою лишається туга помститися <g/> .
doc#2 <p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> .
doc#2 <p> Універсальність поезії Лятуринської дозволяє їй включати в себе і охоплювати всі епохи і всі віки людини <g/> .
doc#2 Ритуал вносить видимість і посутність гармонії в шорсткий і нерідко страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і поетичним <g/> , дає змогу значити знаками сонця кожну річ і слово <g/> .
doc#2 Обряд робить людину частиною світу <g/> , а світ — частиною людини <g/> , і так стає можлива перспектива — </p><p> Сім зірок <g/> , одне весельце <g/> , </p><p> а між ними місяць <g/> , — </p><p> і так затирається різниця між померлим батьком і осіннім сонцем <g/> . </p>
doc#4 Ґете вступив у свій вік старіння збіркою « <g/> Західно- східний диван <g/> » <g/> , і в її гордовитому задумі було виявити подібність — унутрішню — в різноманітності — зовнішній — людських проявів діяльности й світосприймання в усій історії цієї неспокійної істоти — людини <g/> .
doc#6 Справжнім тріюмфом мистцевої винахідливости є назва “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” <g/> , що справді змушує глядача добре замислитися <g/> , чи він має справу із загубленістю людини в світі <g/> , а чи з епізодом з Куриликового дитинства <g/> . </p>
doc#6 Навіть в ілюстрації до “ <g/> Лиса Микити <g/> ” впадає в око <g/> , що тварини — головні герої — дивляться на глядача <g/> , але далеко не завжди люди ( <g/> пор <g/> .
doc#6 <p> Усе це не виключає зв'язків Курилика з людьми іншого трибу й гатунку <g/> , але біографія його <g/> , взята як цілість <g/> , розцінювана з погляду соціяльного статусу і абстрагуючися від його внутрішнього життя <g/> , показує власне його піднесення від рівня нижчих кляс його дитинства до рівня нижчої середньої кляси його дорослого віку <g/> .
doc#6 Люди без облич або з “ <g/> програмованим <g/> ” обличчям — якщо забути на мить про філософське підґрунтя цього засобу <g/> , — це шукання схрещення засобів “ <g/> високого <g/> ” мистецтва з популярним мистецтвом коміксів <g/> , а може й традиційних календарів <g/> , свого роду справжнього ( <g/> не імітованого і не висміюваного <g/> ) поп-арту <g/> .
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#6 Так само унікальна його біографія як людини й мистця <g/> , його вихід поза межі свого первісного оточення і не-вихід у верховинну мистецьку й коломистецьку еліту <g/> .
doc#6 Правда <g/> , згідно з його поглядами <g/> , кінець світу й Страшний Сул не можуть відбутися <g/> , поки не всі люди стали християнами <g/> , отже <g/> , не в час його життя <g/> , а передбачувана ним атомова катастрофа <g/> , попри все її страхіття <g/> , кінцем світу не була б. Але вибір теми страстей був <g/> , напевне <g/> , не тільки цим зумовлений <g/> . </p>
doc#8 « <g/> Це <g/> , — пояснює Комаха з щирою і непідробленою сумлінністю людини <g/> , що звикла ніколи не зважати на авдиторію <g/> , - це рінерит з оріньякської стоянки Реб'єр <g/> .
doc#8 Бона йшла не від обставин українського світу <g/> , де <g/> , через брак людей <g/> , кожна талановитіша людина мусить бути і швець <g/> , і жнець <g/> , і на дуду грець <g/> .
doc#8 Якби мене запитали <g/> , що таке есеї <g/> , я сказав би <g/> : есей — це такий літературний жанр <g/> , який бачить у дійсності те <g/> , чого люди в ній звичайно не бачать <g/> , і цю одну сторону унаочнює і уопуклює так <g/> , що стає вона нібито цілою дійсністю <g/> .
doc#9 ) <g/> ; прихилець ( <g/> « <g/> Прихилець до людей окривджених <g/> » — 109 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 ) <g/> ; звада ( <g/> « <g/> Починають збігатись люди <g/> , почувши зваду <g/> » — « <g/> Вав <g/> .
doc#9 <p> Розуміється <g/> , були серед українських друзів Шевченка й люди з інших теренів <g/> , але кількісна і якісна перевага чернігівців не підлягає сумнівові <g/> .