This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | ще в Берліні <g/> ? чи ніде <g/> ? Останні оберти маховика <g/> , | коли | рушій уже мертвий <g/> ? <g/> ) <g/> , директива змінити |
doc#4 | . </p><p> З цим зв'язана і композиція сторінки в книжці <g/> . | Коли | я починав читати книжку <g/> , я обурювався <g/> . Невже |
doc#4 | відчування і що це може найпривабливіше <g/> , | коли | маємо справу з літературним щиро-сутим твором |
doc#4 | , і світ їм був такий же приязний <g/> , як їхня хата <g/> . | Коли | до них забрели Зевес і Гермес <g/> , щаслива в своїй |
doc#4 | » <g/> ) </p><p> не раз поетка чує « <g/> усміх <g/> , тепло і руку <g/> » <g/> , « <g/> | коли | так гарно нам достигла осінь <g/> » <g/> . Ніби прямою |
doc#4 | . Філемон ще намагається не помічати того <g/> , що — | коли | дозволю собі анахронізм — Тичина окреслював |
doc#5 | » <g/> , в 1930 році <g/> . Авторові було б тепер 56 років <g/> , | коли | писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з |
doc#9 | за межі нашої теми <g/> ) <g/> . Як це могло статися <g/> ? </p><p> | Коли | ми аналізуємо <g/> , наприклад <g/> , мову його поезій4 <g/> , |
doc#9 | ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> ! | Коли | хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , |
doc#9 | на галицький ґрунт <g/> , і що ж тут дивного <g/> , | коли | тая мова почала тепер будуватись не на |
doc#9 | все ж сидітимуть на покуті в українській хаті <g/> … І | коли | б трапилося так <g/> , що нас <g/> , українців-русинів з |
doc#9 | наукова і політична термінологія <g/> . | Коли | другий аргумент у дискусії не новий <g/> , бо на це вже |
doc#9 | галицької мови <g/> , стиля й правопису <g/> »iii <g/> . </p><p> | Коли | абстрагуватися від роздратованого тону |
doc#9 | можна зформулювати такими його словами <g/> : « <g/> | Коли | ми тепер і негайно не подбаємо <g/> , щоб затерти і |
doc#9 | творів <g/> . У другій половині її творчого життя <g/> , | коли | вона була відірвана від рідної Волині <g/> , |
doc#9 | не в цьому біографічному моменті <g/> , особливо <g/> , | коли | ми говоримо про пізніші твори М. Коцюбинського |
doc#9 | українських слів І. Нечую-Левицькому і тоді <g/> , | коли | треба відтворити абстрактні поняття <g/> , |
doc#9 | зберегла етимологічний правопис <g/> , у той час | коли | Сербія прийняла рішуче фонетичну орфографію <g/> . |
doc#9 | кіл <g/> . Це був період <g/> , | коли | поет обертався переважно серед цих кіл <g/> , і попри |
doc#10 | ” ( <g/> 24 <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p><p> Правда <g/> , ( <g/> 24 <g/> ) опубліковано 1931 р. <g/> , | коли | вже йшла нагінка на українських науковців <g/> , і |