Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Так само і в інших віршах <g/> , де найбільш загальні концепції й образи історичних подій та епох ніби закодовані у стислих символах <g/> .
doc#1 Де ж підмет для цих дієслів <g/> ?
doc#2 Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми барокко <g/> . </p>
doc#2 Ритуал вносить видимість і посутність гармонії в шорсткий і нерідко страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і поетичним <g/> , дає змогу значити знаками сонця кожну річ і слово <g/> .
doc#4 А в самому характері « <g/> нової <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної найбільша подібність з останніми роками творчости Ріхарда Штравса з його трагічно-спокійними й стриманими « <g/> Метаморфозами <g/> » й « <g/> Чотирма останніми піснями <g/> » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> .
doc#4 Рубчак розкрив цитату з Олега Ольжича <g/> , а є й інші <g/> , приміром <g/> , з Юрія Липи ( <g/> « <g/> Де ж та світлість <g/> , що колись була <g/> ?
doc#6 З'явлються назви іронічні ( <g/> <g/> Культурний обмін у Канаді <g/> <g/> ) <g/> , метафоричні ( <g/> <g/> Дияволове весілля <g/> <g/> ) <g/> , метонімічні ( <g/> <g/> Вітер співає в телефонних дротах <g/> <g/> ) <g/> , назви <g/> , що розкривають ідею картини ( <g/> <g/> Ось де мій ворог <g/> <g/> ) <g/> , що зміщують площини картини ( <g/> <g/> Иоан Христитель на батьковій фармі <g/> <g/> ) <g/> , що підносять мораль картини ( <g/> <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” — про злидні Індії <g/> ) <g/> , що вносять особисті мотиви ( <g/> <g/> Коли час сказати прощай <g/> <g/> ) <g/> , і такі <g/> , що виводять далеко поза межі даної картини ( <g/> <g/> Я радів і журився при кожній погоді <g/> ” — власна цитата з “ <g/> The Hound of Heaven <g/> ” Фр <g/> .
doc#6 156 <g/> ) грою світлих точок у темряві — візьмім його “ <g/> Молодий небесний цвіт <g/> <g/> , де між нічними стовбурами дерев на чорночорнозеленому тлі розсипані блискітки світляків <g/> .
doc#6 З-поміж пейзажів площина поля охоплює понад половину картини ( <g/> порушена тільки малою постаттю кота в передньому лівому куті <g/> ) в “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” ( <g/> ч. 9 <g/> ) і в “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” ( <g/> ч. 25 <g/> ) <g/> ; досить виразний принцип зіставної площинности і в “ <g/> Коровах під зливою <g/> ” ( <g/> ч. 28 <g/> ) <g/> .
doc#8 Бона йшла не від обставин українського світу <g/> , де <g/> , через брак людей <g/> , кожна талановитіша людина мусить бути і швець <g/> , і жнець <g/> , і на дуду грець <g/> .
doc#8 Мені найлегше говорити про це в царині мовознавства <g/> , де Петров кілька разів теж забирав голос <g/> .
doc#8 Де тільки можна було <g/> , він дезертував <g/> .
doc#9 <p> Після об'єктивних і фахових статей І. Кокорудза і А. Кримського дискусію мала закрити невеличка замітка Б. Грінченка2 <g/> , де він рішуче заявляє про свою єдність з галичанами проти москвофілів та інших ворогів українського народу <g/> , що радо сприйняли мовну дискусію як початок розколу між галичанами й великоукраїнцями <g/> .
doc#9 При цьому з нашого розгляду вилучаємо ранні твори письменника <g/> , де можна припускати несвідоме використання галицьких мовних елементів <g/> , а мимовільну данину рідній подільській говірці <g/> , як вилучаємо теж і « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> , де галицькі мовні елементи ( <g/> власне гуцульські <g/> ) впадають в очі кожному <g/> , але де вони зумовлені не загальною програмою розвитку літературної мови <g/> , а специфічним стилізаційно-мистецьким завданням <g/> .
doc#10 Ці статті не мають суто наукового характеру <g/> , це та галузь <g/> , де мовознавство межує з практичною мовною політикою <g/> , а вчений виступає водночас безпосередньо як громадянин <g/> .
doc#10 Поза тим треба пам'ятати <g/> , що багато термінологічних словників <g/> , де Курило не виступає офіційним упорядником <g/> , пройшли через її руки <g/> , особливо в той час <g/> , коли вона ( <g/> Див <g/> .
doc#10 Тут картина виявилася відмінна <g/> , а де в чому й прямо протилежна <g/> .
doc#10 Вона приходить до висновку <g/> , що зміна 'а > 'е ( <g/> <g/> ) в позакарпатських західньоукраїнських говірках охоплює як правило ті слова <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а систематичніше здійснена ця зміна в південній частині гуцульського діялекту <g/> , де вона охоплює всі 'а. Щоб пояснити цей розподіл фактів <g/> , Курило вдається до історії польського колонізаційного руху на Західну Україну і висуває тезу про те <g/> , що перехід ‘а в ‘е в українській мові постав під впливом польської мови там <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а там <g/> , де стосунки з польською мовою не були такі безпосередні <g/> , поширено зміну на всяке 'а ( <g/> 20 <g/> , 104 <g/> ) <g/> .
doc#10 Вона приходить до висновку <g/> , що зміна 'а > 'е ( <g/> <g/> ) в позакарпатських західньоукраїнських говірках охоплює як правило ті слова <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а систематичніше здійснена ця зміна в південній частині гуцульського діялекту <g/> , де вона охоплює всі 'а. Щоб пояснити цей розподіл фактів <g/> , Курило вдається до історії польського колонізаційного руху на Західну Україну і висуває тезу про те <g/> , що перехід ‘а в ‘е в українській мові постав під впливом польської мови там <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а там <g/> , де стосунки з польською мовою не були такі безпосередні <g/> , поширено зміну на всяке 'а ( <g/> 20 <g/> , 104 <g/> ) <g/> .
doc#11 <p> І це так <g/> , саме так <g/> , хоч ми у Венеції <g/> , а не в Києві <g/> , хоч рацію мав Андрухович <g/> , що ми не переступили ще Альпи <g/> , та де там Альпи <g/> , ми ще таки нівроку мізерненького срібнолентого Сяну ще не перебрели <g/> , а там же й Одра <g/> , і Ельба <g/> , і Райн <g/> , — а все-таки хорал із « <g/> Золотого гомону <g/> » в наших вухах <g/> , дарма що бубабівські огирі сексують з Адою Цитриною <g/> , і то при співпраці баварських уже трохи захеканих цапів <g/> . </p>