Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 ) спричинився до того <g/> , що ширення конструкцій типу двоє речень <g/> , обмежилося на формі називного відмінка при збереженні прикметниковости в інших відмінкових формах <g/> : двоє речень <g/> , — амбівалентне двох речень — і виразно прикметникове оформлення решти відмінків — двом реченням <g/> , двома реченнями <g/> , двох реченнях <g/> . </p>
doc#7 Так досить сказати <g/> , приміром <g/> , слово роззявити <g/> , щоб у свідомості з'явилися слова рота або пащеку <g/> , і то конечно в формі родового або знахідного відмінка <g/> .
doc#9 боліла Раї- су <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 55 <g/> ) <g/> ; належати з родовим відмінком і прийменником до ( <g/> « <g/> Земля до них належить <g/> » — « <g/> Коні не винні <g/> » <g/> , 249 <g/> ) <g/> ; уділяти з родовим відмінком ( <g/> « <g/> Він уділяв ради <g/> » — Там же <g/> , 240 <g/> ; « <g/> східняк <g/> » взагалі сказав би тут інакше <g/> : давав ( <g/> по <g/> ) раду <g/> ) <g/> .
doc#9 З особливостей уживання прийменників відзначу до з родовим відмінком віддієслівного іменника у функції призначення ( <g/> « <g/> Зелені рядки величезної книги <g/> , розгорненої до читання <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 » <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; від з родовим відмінком у часових зворотах <g/> , що показують вихідний пункт дії ( <g/> початковий <g/> ) ( <g/> « <g/> Відозви <g/> , якими від кількох днів засипувано місто <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; перед з орудним відмінком у часових зворотах <g/> , що показують часову відстань від певного моменту в минуле ( <g/> « <g/> Веселі води <g/> , що перед годиною були ще снігом <g/> , бігли <g/> » — « <g/> Лист <g/> » <g/> , 217 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 » <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; від з родовим відмінком у часових зворотах <g/> , що показують вихідний пункт дії ( <g/> початковий <g/> ) ( <g/> « <g/> Відозви <g/> , якими від кількох днів засипувано місто <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; перед з орудним відмінком у часових зворотах <g/> , що показують часову відстань від певного моменту в минуле ( <g/> « <g/> Веселі води <g/> , що перед годиною були ще снігом <g/> , бігли <g/> » — « <g/> Лист <g/> » <g/> , 217 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Можна припустити галицький вплив при вживанні форми називно-знахідного відмінка множини копита при нормальному копитаxlix <g/> .
doc#9 Східноукраїнські говірки мають у цій функції переважно по + місцевий відмінок ( <g/> під впливом російської мови чи незалежно від цього — це для нас тут не має значення <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 <p> 3. Конструкція на означення підстави з прийменником на зі знахідним відмінком іменника <g/> : « <g/> На його прохання й заарештовано цього робітника <g/> » ( <g/> Л. Смілянський <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 4. Все більше шириться конструкція з прийменником за з родовим відмінком іменника на означення часу більш-менш довгої тривалосте ( <g/> « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » — В. Сосюра <g/> ) <g/> , хоч паралельно з нею можлива й конструкція з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , яка рішуче переважає в східноукраїнських говірках <g/> .
doc#9 <p> 1. Конструкції з прийменником за зі знахідним відмінком іменника на означення проміжка часу <g/> , після якого щось відбувається <g/> : « <g/> За кілька хвилин ми проминули останні приміські хатки <g/> » ( <g/> Ю. Смолич <g/> ) <g/> , « <g/> За мить таким ура здвигнулось поле <g/> » ( <g/> П. Тичина <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 3. Можлива в літературній мові <g/> , але нечаста конструкція на означення призначення з прийменником до з родовим відмінком іменника <g/> : « <g/> Високо <g/> , майже не до пострілу <g/> , летить у потемнілій синяві самотній крижень <g/> » ( <g/> М. Рильський <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 5. Можна думати <g/> , що з Галичини прийшли до літературної мови також деякі придієслівні конструкції <g/> : чекати з прийменником на зі знахідним відмінком іменника <g/> , боронити з родовим відмінком іменника замість частіших чекати безпосередньо з родовим або знахідним відмінком іменника і боронити зі знахідним відмінком іменника <g/> . </p>
doc#9 прикметників на -и <g/> : густы терны ( <g/> 90 <g/> ) <g/> ; </p><p> г. Займенник сей має в непрямих відмінках і сіх <g/> , сім <g/> , сіми ( <g/> в літературній мові ці форми відбилися в формі сполучника буцім із будь + сім <g/> !
doc#10 Назву з них такі <g/> , як вимога в чужих словах вимовляти ( <g/> й писати <g/> ) завжди и <g/> , за народною вимовою давніше позичених слів типу універсал <g/> , министер ( <g/> 3 <g/> , 169 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієприкметники на -лий і великою мірою звести пасивні дієприкметники на -ний <g/> , -тий до ролі прикметників ( <g/> 5 <g/> , 20 <g/> , 24 <g/> , 2516 <g/> ) <g/> ; спроба відновити сполуку дієприслівника з дієсловом за допомогою сполучника та ( <g/> типу <g/> : Увійшовши <g/> , та став <g/> , — 5 <g/> , 33 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієслова було й буде та орудний відмінок дійової особи в усіх випадках при безособових присудках на -но <g/> , -то ( <g/> 5 <g/> , 35 <g/> ) <g/> ; спроба обмежити <g/> , а то й зовсім усунути родовий відмінок приналежности іменників ( <g/> 5 <g/> , 99 <g/> ) <g/> ; порада вживати <g/> ; і позитивні сполуки однакових частин мови ( <g/> типу <g/> : куми- побратими <g/> , визнати-вимовити — 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> ; спроба відновити двоїну ( <g/> 5 <g/> , 97 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 позичених слів типу універсал <g/> , министер ( <g/> 3 <g/> , 169 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієприкметники на -лий і великою мірою звести пасивні дієприкметники на -ний <g/> , -тий до ролі прикметників ( <g/> 5 <g/> , 20 <g/> , 24 <g/> , 2516 <g/> ) <g/> ; спроба відновити сполуку дієприслівника з дієсловом за допомогою сполучника та ( <g/> типу <g/> : Увійшовши <g/> , та став <g/> , — 5 <g/> , 33 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієслова було й буде та орудний відмінок дійової особи в усіх випадках при безособових присудках на -но <g/> , -то ( <g/> 5 <g/> , 35 <g/> ) <g/> ; спроба обмежити <g/> , а то й зовсім усунути родовий відмінок приналежности іменників ( <g/> 5 <g/> , 99 <g/> ) <g/> ; порада вживати <g/> ; і позитивні сполуки однакових частин мови ( <g/> типу <g/> : куми- побратими <g/> , визнати-вимовити — 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> ; спроба відновити двоїну ( <g/> 5 <g/> , 97 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 404 <g/> ) Курило встановлює <g/> , що ця лінія є приблизною межею для таких явищ <g/> , як послідовна вимова ненаголошеного о як у на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#12 ІУ Б 1 <g/> , 3 <g/> , 5 <g/> , 7 <g/> , 9. </p><p> Г <g/> ) в закінченнях –еві <g/> , -ем іменників мішаної й м'якої групи чоловічого й середнього роду в давальному <g/> , орудному <g/> , і місцевому відмінку одини <g/> , напр <g/> .
doc#12 : мишею <g/> , скринею <g/> ; в закінченні –ей родового відмінка множини іменників жіночого роду на приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 II А 4. </p><p> 3. Літеру и пишемо в закінченні родового відмінка однини тих іменників жіночого роду <g/> , що закінчуються на дві приголосні <g/> , друга з яких -ть <g/> , напр <g/> .