This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | « <g/> за зраду <g/> » <g/> . Ось кілька прикладів із практики | його | найближчого оточення <g/> . На фронті злочином і |
doc#0 | — пропаганді <g/> . Можливо <g/> , угода між Довгалем і | його | наймачами стала можливою завдяки суто роз- |
doc#2 | родити <g/> , гону <g/> , що проймає природу й людину і що в | ньому | здійснюється безсмертність роду <g/> , роду <g/> , |
doc#5 | Місто <g/> » було твором конкретним і многогранним <g/> , | воно | належало до школи Бальзака й Мопассана <g/> . Читач |
doc#6 | , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з | його | ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , |
doc#6 | це навіть на першому пляні картини <g/> , — пошлюся на | його | “ <g/> Падіння Ікара <g/> ” в брюссельському музеї <g/> . У його |
doc#6 | працею Курилика <g/> , виконаною вже в останній рік | його | життя <g/> , були три панелі в каплиці св <g/> . Причастя в |
doc#6 | до втечі в ідилії книжок для дітей і до дитячости | його | віри <g/> , але жорстокість <g/> , що зформувалася ще в |
doc#6 | створити <g/> . Не тільки тому <g/> , що так рано урвалося | його | життя <g/> , а й з унутрішніх причин <g/> . У чимраз більше |
doc#6 | у своєму еклектизмі <g/> , в своїх суперечностях <g/> . | Його | “ <g/> застарілі <g/> ” риси — позірний реалізм <g/> , |
doc#6 | Курилик мав своє виразне і особисте місце <g/> , але | воно | саме серед нихv <g/> . </p><p> i Не позбавлений інтересу |
doc#8 | Петрова <g/> . Внутрішня єдність усього написаного | ним | вражає читача <g/> . Вже з самого початку дається |
doc#8 | не розумів його з півслова або думав інакше <g/> , при | його | нехоті до сперечань і аргументування <g/> . Та коли |
doc#9 | ненародний <g/> , може навіть антинародний <g/> , на | його | думку <g/> , характер мовного новаторства М. |
doc#9 | у Відні з галичанином Бучинським <g/> . Люба чує | його | українську мову — і от як описує Олена Пчілка |
doc#9 | було таке <g/> , що кожний редактор <g/> , незалежно від | його | особистих симпатій чи антипатій <g/> , мусів |
doc#9 | 1872 р. в « <g/> Правді <g/> » слово кількість <g/> , заступивши | ним | уживаний перед тим церковнослов'янізм |
doc#9 | й народности в літературі <g/> , з пожаданою | ним | самим вимогою відштовхування від російської |
doc#9 | бази <g/> , про який ми говорили <g/> , все-таки | воно | для ортоепічної системи української |
doc#9 | , так би мовити <g/> , ретосканізувати її <g/> , то це | йому | не вдалося <g/> , настільки органічно вже |