Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Н. більше ніколи не бачив Галицького <g/> , Галицький не бачив Н. Це було 6 жовтня <g/> , останнє спіткання Н. із його ментором з Раднаркомівської <g/> .
doc#0 <p> Коли берлінське небо стало занадто розжареним і працювати під ним стало неможливо <g/> , керівні органи німецької пропаганди вивезли редакцію « <g/> Дозвілля <g/> » ( <g/> як і газети « <g/> Земля <g/> » <g/> , видаваної для українських сільськогосподарських робітників <g/> ) до Пляуену <g/> , де зорганізували й друкарню з українськими шрифтами <g/> . </p>
doc#2 <p> Так многоводою стала ця ріка <g/> , так багатим став світ і ми з ним <g/> , ведені ніжною рукою поетки <g/> .
doc#5 Більше про перебіг його життя ми не знаємо нічого <g/> .
doc#6 У поодиноких <g/> , хоч і не частих випадках ця проповідницька настанова межує з прямою пропагандою <g/> , приміром у його картинах про ( <g/> точніше було б сказати — проти <g/> ) аборт <g/> , про одну з яких буде докладніше мова далі <g/> .
doc#6 Як сучасники Курилика в Америці відбивали цю хворобу сторіччя “ <g/> портретами <g/> ” бляшанок супів Кемпбел або пива Балантайн <g/> , як його відбивало поп-артове мистецтво <g/> , як його відбило абстрактне малярство <g/> , так у своєму варіанті — оповідністю сюжетів і сумарністю постатей і облич відбив у своїй творчості Курилик <g/> , хотячи чи не хотячи <g/> , усвідомлюючи чи не усвідомлюючи <g/> .
doc#6 Світ йому ввижався жорстоким і приреченим <g/> , і це штовхало його до втечі в ідилії книжок для дітей і до дитячости його віри <g/> , але жорстокість <g/> , що зформувалася ще в дитячі роки <g/> , завжди дрімала в глибині його душі <g/> .
doc#6 Форми і прояви його внутрішнього конфлікту були неповторні <g/> , його власні <g/> .
doc#6 <p> iii Вибір імен не луже широкий <g/> , але здебільшого він не випадковий і виказує <g/> , що Курилик добре розумів <g/> , хто був йому близький <g/> , кого він хотів і міг розглядати як своїх далеких учителів і з ким його стиль був споріднений <g/> .
doc#7 Ось перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну В щедроті віт підняв І світлом галяви привіт нам Зігрів і розхмар дня <g/> . </p>
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#8 Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в ньому є велика частка правди <g/> : радянське літературознавство в особах Річицького <g/> , Шабльовсько- го тощо справді багато в чому тільки пристосовує до нових політичних вимог традиційний іконописний образ Шевченка <g/> , створений у писаннях наших таки народницьких істориків літератури <g/> .
doc#9 Думаю <g/> , що з повним правом міг би я присвятити свою працю його пам'яті <g/> .
doc#9 Виводячи питання поза межі особистих уподобань <g/> , звичок і пристрастей <g/> , вони пов'язують його з аналізою фактичного тла й тогочасного етапу розвитку української літературної мови <g/> .
doc#9 Ним ту вітає ся цісаря <g/> , виголошує ся мови політичні в соймі <g/> , ним викладає ся всі предмети в гімназіях <g/> , він розглядає ся з катедр університетських <g/> , ним пишуться письма і розправи філософічні <g/> , педагогічні <g/> , історичні <g/> , математичні <g/> , фізичні <g/> , правничі і т. ін <g/> .
doc#9 « <g/> Силує не Грушевський до сії мови <g/> , а його й других потреба вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять затримати нашу націю для домашнього обиходу <g/> , при мові баби Палажки <g/> »3. І на завершення своїх доказів І. Стешенко показує <g/> , що в Б. Грінченка і в С. Єфремова — а їх мову Нечуй-Левицький проголосив зразковою і вільною від ненависних йому новотворів і галицизмів — вживається <g/> , і то досить широко <g/> , чимало з проскрибованих суворим мовним критиком слів <g/> . </p>
doc#9 <p> Можливо <g/> , що не без впливу Галичини шириться вживання в безособових реченнях займенника воно в ролі фіктивного підмета <g/> .
doc#9 Воно може теж стати нагодою для нового ширення галицьких мовних елементів <g/> .
doc#9 « <g/> Вкраїнську мову йому " <g/> дала <g/> " рідна його Зве- нигородщина <g/> …
doc#9 Збірки лексично-фразеологічних матеріялів були в сфері його інтересів <g/> .