Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Коли вони зустрінуться на Сумській <g/> ?
doc#0 « <g/> Політизованих <g/> » чисел « <g/> Дозвілля <g/> » вийшло одне чи <g/> , може <g/> , два <g/> , не читав їх майже ніхто <g/> .
doc#4 Вони існують усі разом <g/> .
doc#6 На цій виставці таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди важливі ( <g/> з правого боку вони втілюють війну <g/> , з лівого— мир <g/> ) <g/> , у “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#6 Звідси його гістеричне <g/> , корчійне <g/> , екстатичне <g/> , самонищівне захоплення малюванням <g/> , писанням і молитвою <g/> , що діяли як наркотик протягом усього його життя <g/> , відколи він покинув уживати таблетки <g/> , що їх він називає B.M.R. </p><p> Назвотворення було <g/> , отже <g/> , частиною мистцевої “ <g/> наркоманії <g/> ” <g/> , напівбожевільного намагання ствердити свою віру в собі й поширити її в світі <g/> .
doc#8 І це було ударом <g/> , розрахованим на далеку дію <g/> , бо вплив Петрова на українську еміграцію тепер був надто малий <g/> , фактично ніякий <g/> , а вже в політику він і зовсім не втручався <g/> , ставлячися з цілковитою байдужістю до всіх еміграційних партій <g/> , виявляючи свою нехіть тільки до тих із них <g/> , де йому вчувався запах намащених дьогтем чобіт <g/> . </p>
doc#9 Маю надію <g/> , що мене розуміють усі добрі люди і в Галичині <g/> , і на Україні <g/> »2. </p><p> Цей спокійний <g/> , урівноважений <g/> , тверезий голос явно ствердив підсумки дискусії <g/> , головніші її здобутки й наслідки <g/> : діялектна основа літературної мови не повинна обмежуватися на одному якомусь діялекті <g/> , але літературна мова не повинна приймати і всі діялектні варіянти до свого складу <g/> , хоч би вони були влучні <g/> , або оригінальні <g/> , або старовинні тощо ( <g/> діялектна многоосновність <g/> , але не многоваріянтність літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі співжиття і взаємодії різних українських земель ( <g/> « <g/> Без сварки й колотнечі <g/> » <g/> ) <g/> , і головне — вона повинна мати загальноукраїнський характер ( <g/> « <g/> щоб розуміли всі добрі люди <g/> !
doc#9 Одначе про їх безпосередній вплив можна говорити переважно з приводу її ранніх творів <g/> .
doc#9 Але були вони не тільки в письменників родом з Галичини <g/> .
doc#9 Ось кілька прикладів з цих численних « <g/> галицизмів <g/> » <g/> , що їх наводить І. Нечуй-Левицький <g/> .
doc#9 Письменник переймає їх майже механічно <g/> , не звертаючи уваги на те <g/> , яке значення вже установилось за ними в українській мові ( <g/> піднімати <g/> , печатати <g/> ) або чи не суперечать вони вимогам хоч би фонетико-морфологічної стрункости української мови ( <g/> гражданин <g/> , роздражіння <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Але й їх уже досить <g/> , щоб побачити <g/> , що і на наголосі української літературної мови галицькі впливи помітно позначилися <g/> . </p>
doc#9 Безперечне джерело цих конструкцій — Галичина ( <g/> питання про те <g/> , чи позичені вони з польської мови <g/> , нас тут не цікавить <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Перед Ганцовим були виявлені північно-українські дифтонги і було зроблено багато часткових спостережень щодо їх справжньої природи — головне К. Михальчуком і Я- Роз- вадовським <g/> , але тільки Ганцов <g/> , поєднавши їхні міркування з власними спостереженнями <g/> , дав <g/> , з одного боку <g/> , докладну характеристику цих так званих дифтонгів <g/> , а з другого <g/> , — показав їх ролю в системі сучасних північно-українських говірок і в їх історичному розвитку <g/> .
doc#10 <p> Як погляди на окремі питання генези й історичного розвитку української мови в Ганцова зазнали розвитку й змін попри короткий час його наукової діяльності <g/> , так змінювалися <g/> , а радше ширшали і його методологічні засади <g/> , хоч загалом вони не тільки не були ним виразно зформульовані в якихось теоретичних виступах <g/> , а навіть і в суті справи не викристалізувалися в викінчену систему <g/> . </p>
doc#10 Тим то в дальших працях своїх вона могла з повним правом виходити як з доведеної з тези про “ <g/> колишню відмежованість двох груп говірок <g/> , що склалися на сучасні українські діялекти <g/> ” ( <g/> 21 <g/> , 380 <g/> ) <g/> , про те <g/> , що “ <g/> українські діялекти в їх сучасному стані дають підставу твердити <g/> , що в основі їх лежать дві звукові системи <g/> , відмінні своїми основними тенденціями <g/> ” ( <g/> 20 <g/> , 75 <g/> ; пор <g/> .
doc#10 <p> Інші теми з історичної фонетики <g/> , що про них писала Курило <g/> , в своїх засновках і висновках безпосередньо зв'язані з тим <g/> , до чого вона прийшла в розгляненому циклі праць <g/> .
doc#11 Це так само важко <g/> , як бути четверорукими <g/> , якими вони спочатку хотіли бути <g/> . </p>
doc#12 Цілком зукраїнізовані також здебільшого християнські імена власні <g/> , а тому в них теж и пишеться не лише після літер <g/> , перелічених у т. 1 <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 7. Після вигуків <g/> , якщо вони не становлять члена речення і якщо після них немає знака оклику ( <g/> див <g/> .