This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | на смерть <g/> . « <g/> Дозвілля <g/> » ще друкувалося <g/> , але | вже | фактично не розповсюджувалося <g/> , що саме там |
doc#0 | навіки бувають тільки в назвах вулиць <g/> . А | вже | щоб була вулиця Щастя — такого <g/> , здається <g/> , не |
doc#1 | в кутку <g/> . </p><p> Не жди весни — святої долі <g/> ! </p><p> Вона не зійде | вже | ніколи </p><p> Садочок твій позеленить <g/> , </p><p> Твою надію |
doc#3 | суперечливішою <g/> . </p><p> Такий характер носила | вже | перша « <g/> велика синтаксична революція <g/> » <g/> , яка |
doc#4 | його « <g/> Передгру в театрі <g/> » <g/> . </p><p> Головне тут у тому — | вже | згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії |
doc#4 | обоє <g/> , а потім <g/> : </p><p> « <g/> Друже <g/> , прощай <g/> » <g/> , — проказали <g/> , і | вже | одночасно корою </p><p> їхні уста поросли <g/> . </p><p> ( <g/> Переклад |
doc#4 | : </p><p> Я тепер не від того плачу <g/> , </p><p> чи я люба <g/> , чи ні тобі <g/> . </p><p> Я | вже | звикла до того наче <g/> , </p><p> я постарілась у журбі <g/> . </p> |
doc#4 | « <g/> запаморочення від успіхів <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Але тут ми | вже | покидаємо комплекс Філемона й Бавкіди і |
doc#4 | поезії <g/> ? Чи тільки ствердить істину не нового | вже | давно вислову- приречененя <g/> : « <g/> Si jeunesse |
doc#9 | літературної мови <g/> , що літературна мова | вже | в принципі мусить бути діялектно многоосновна |
doc#9 | останнє твердження відповідає дійсності <g/> , ми | вже | бачили <g/> . </p><p> 3. Галицька мова дуже погана й |
doc#9 | наближається вживання слова порох у множині ( <g/> « <g/> | Вже | стирала порохи Варвара <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 106 <g/> ; Грін <g/> . <g/> : |
doc#9 | і тоді <g/> , коли б ішли шляхом О. Янати <g/> , бо надто | вже | защепилося багато з них у літературну мову |
doc#9 | -л ( <g/> буду мусів <g/> ) — у сучасній літературній мові | вже | не « <g/> здаються чудними <g/> » <g/> , бо становлять цілком |
doc#9 | сталими зворотами ( <g/> « <g/> По вечері опинився Харпак | вже | надворі <g/> » — І. Манжура <g/> ) <g/> , її частіше заступає |
doc#9 | ( <g/> правопис 1927—1928 рр <g/> . <g/> , як відомо <g/> , скасовано | вже | 1932 р. <g/> ) <g/> , ні тим більше у вимові і лишаються там |
doc#9 | вже перестала бути києво-полтавською <g/> , давно | вже | стала діялектно многоосновною <g/> . </p><p> Що це процес |
doc#9 | її <g/> , то це йому не вдалося <g/> , настільки органічно | вже | відчувалася її діялектна многоосновність <g/> . У |
doc#9 | лексики <g/> , і я змушений відіслати читача до | вже | згадуваної моєї статті про Граматику |
doc#10 | українсько-російський словник <g/> , а | вже | тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> . |