Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 на смерть <g/> . « <g/> Дозвілля <g/> » ще друкувалося <g/> , але вже фактично не розповсюджувалося <g/> , що саме там
doc#0 навіки бувають тільки в назвах вулиць <g/> . А вже щоб була вулиця Щастя — такого <g/> , здається <g/> , не
doc#1 в кутку <g/> . </p><p> Не жди весни — святої долі <g/> ! </p><p> Вона не зійде вже ніколи </p><p> Садочок твій позеленить <g/> , </p><p> Твою надію
doc#3 суперечливішою <g/> . </p><p> Такий характер носила вже перша « <g/> велика синтаксична революція <g/> » <g/> , яка
doc#4 його « <g/> Передгру в театрі <g/> » <g/> . </p><p> Головне тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії
doc#4 обоє <g/> , а потім <g/> : </p><p> « <g/> Друже <g/> , прощай <g/> » <g/> , — проказали <g/> , і вже одночасно корою </p><p> їхні уста поросли <g/> . </p><p> ( <g/> Переклад
doc#4 : </p><p> Я тепер не від того плачу <g/> , </p><p> чи я люба <g/> , чи ні тобі <g/> . </p><p> Я вже звикла до того наче <g/> , </p><p> я постарілась у журбі <g/> . </p>
doc#4 « <g/> запаморочення від успіхів <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Але тут ми вже покидаємо комплекс Філемона й Бавкіди і
doc#4 поезії <g/> ? Чи тільки ствердить істину не нового вже давно вислову- приречененя <g/> : « <g/> Si jeunesse
doc#9 літературної мови <g/> , що літературна мова вже в принципі мусить бути діялектно многоосновна
doc#9 останнє твердження відповідає дійсності <g/> , ми вже бачили <g/> . </p><p> 3. Галицька мова дуже погана й
doc#9 наближається вживання слова порох у множині ( <g/> « <g/> Вже стирала порохи Варвара <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 106 <g/> ; Грін <g/> . <g/> :
doc#9 і тоді <g/> , коли б ішли шляхом О. Янати <g/> , бо надто вже защепилося багато з них у літературну мову
doc#9 -л ( <g/> буду мусів <g/> ) — у сучасній літературній мові вже не « <g/> здаються чудними <g/> » <g/> , бо становлять цілком
doc#9 сталими зворотами ( <g/> « <g/> По вечері опинився Харпак вже надворі <g/> » — І. Манжура <g/> ) <g/> , її частіше заступає
doc#9 ( <g/> правопис 1927—1928 рр <g/> . <g/> , як відомо <g/> , скасовано вже 1932 р. <g/> ) <g/> , ні тим більше у вимові і лишаються там
doc#9 вже перестала бути києво-полтавською <g/> , давно вже стала діялектно многоосновною <g/> . </p><p> Що це процес
doc#9 її <g/> , то це йому не вдалося <g/> , настільки органічно вже відчувалася її діялектна многоосновність <g/> . У
doc#9 лексики <g/> , і я змушений відіслати читача до вже згадуваної моєї статті про Граматику
doc#10 українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .