Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 « <g/> Дозвілля <g/> » ще друкувалося <g/> , але вже фактично не розповсюджувалося <g/> , що саме там друкується — не мало вже ніякого значення <g/> , оберти всіх машин розхитувалися <g/> , уповільнювалися і завмирали <g/> .
doc#0 А вже щоб була вулиця Щастя — такого <g/> , здається <g/> , не буває навіть у назвах вулиць <g/> . </p>
doc#1 <p> Вона не зійде вже ніколи </p><p> Садочок твій позеленить <g/> , </p><p> Твою надію оновить <g/> ! </p>
doc#3 <p> Такий характер носила вже перша « <g/> велика синтаксична революція <g/> » <g/> , яка припала десь на 15 ст <g/> .
doc#4 <p> Головне тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42 роки <g/> , і набирали чимраз більшої напруги <g/> , пружносте <g/> , досконалосте й викінчености в тому довгому шляху від сорок другого року життя до теперішнього вісімдесят четвертого <g/> . </p>
doc#4 <p> Поки ще можна було <g/> , розмовляли обоє <g/> , а потім <g/> : </p><p> « <g/> Друже <g/> , прощай <g/> » <g/> , — проказали <g/> , і вже одночасно корою </p><p> їхні уста поросли <g/> . </p>
doc#4 <p> Я вже звикла до того наче <g/> , </p><p> я постарілась у журбі <g/> . </p>
doc#4 <p> Але тут ми вже покидаємо комплекс Філемона й Бавкіди і вступаємо в комплекс Іова <g/> . </p>
doc#4 Чи тільки ствердить істину не нового вже давно вислову- приречененя <g/> : « <g/> Si jeunesse savait <g/> , si viellesse pouvaite <g/> » <g/> ?
doc#9 <p> Він твердить тепер всупереч своїм колишнім вимогам « <g/> наддніпрянської чистоти <g/> » й незайманости літературної мови <g/> , що літературна мова вже в принципі мусить бути діялектно многоосновна <g/> .
doc#9 журналів <g/> , на Україні не було і сліду і признаки ніяких змаганнів за мову <g/> , бо це було нікому непотрібне <g/> »6. Наскільки останнє твердження відповідає дійсності <g/> , ми вже бачили <g/> . </p>
doc#9 Сюди наближається вживання слова порох у множині ( <g/> « <g/> Вже стирала порохи Варвара <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 106 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Та їх все одно не змогли б уникнути і тоді <g/> , коли б ішли шляхом О. Янати <g/> , бо надто вже защепилося багато з них у літературну мову взагалі і наукову зокрема <g/> .
doc#9 Усі ці слова — не говоримо тут про два приклади нелексичні <g/> : на окреме препозитивне вживання частки ся при дієсловах ( <g/> ся починає <g/> ) і на майбутній час <g/> , утворений не інфінітивом <g/> , а дієприкметником на -л ( <g/> буду мусів <g/> ) — у сучасній літературній мові вже не « <g/> здаються чудними <g/> » <g/> , бо становлять цілком звичайний <g/> , звичний і неуникний складник <g/> . </p>
doc#9 Конструкція ця не чужа і східноукраїнським говіркам <g/> , але поза кількома більш- менш сталими зворотами ( <g/> « <g/> По вечері опинився Харпак вже надворі <g/> » — І. Манжура <g/> ) <g/> , її частіше заступає інша <g/> : прийменник після + родовий відмінок іменника <g/> . </p>
doc#9 , як відомо <g/> , скасовано вже 1932 р. <g/> ) <g/> , ні тим більше у вимові і лишаються там тільки ріа desiderata <g/> , які в теперішніх обставинах здійснитися не можуть <g/> . </p>
doc#9 Українська літературна мова <g/> , зародившися на києво-полтавській основі <g/> , давно вже перестала бути києво-полтавською <g/> , давно вже стала діялектно многоосновною <g/> . </p>
doc#9 А коли в середині XIX століття Мандзоні зробив спробу повернути італійську літературну мову до її тосканської основи <g/> , так би мовити <g/> , ретосканізувати її <g/> , то це йому не вдалося <g/> , настільки органічно вже відчувалася її діялектна многоосновність <g/> .
doc#9 <p> Нарешті словник Павловського — типово чернігівський <g/> , але розмір цієї статті не дає змоги подати докладну аналізу лексики <g/> , і я змушений відіслати читача до вже згадуваної моєї статті про Граматику Павловського <g/> . </p>
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .