Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 На фронті над Волгою <g/> , де в Сталінграді кипіло люте змагання за кожний будинок і вибоїну <g/> , зазяяла порожнечею велика діра <g/> .
doc#2 Пізніше сум виросте в велику тугу <g/> , що її не понести самій <g/> .
doc#3 <p> Такий характер носила вже перша « <g/> велика синтаксична революція <g/> » <g/> , яка припала десь на 15 ст <g/> .
doc#4 Що ж <g/> , була в цьому велика правда <g/> , відкривалася можливість точної аналізи механізмів літературного твору <g/> .
doc#4 Напевно <g/> , поетка могла б без великого труду поєднати речі одного настрою й теми в цикли <g/> , але це було мудрим <g/> , її рішення дати їх у непослідовній послідовності <g/> , в переплеску тем і почувань <g/> .
doc#5 У великому х <g/> , що ми силкуємось розв'язати <g/> , завжди лишається трохи менший х <g/> , а в ньому знову ще менший <g/> , і так до без кінця <g/> , аж поки замість одного великого х не здобудемо безліч манісіньких <g/> , але однаково незрозумілих <g/> » <g/> .
doc#5 У великому х <g/> , що ми силкуємось розв'язати <g/> , завжди лишається трохи менший х <g/> , а в ньому знову ще менший <g/> , і так до без кінця <g/> , аж поки замість одного великого х не здобудемо безліч манісіньких <g/> , але однаково незрозумілих <g/> » <g/> .
doc#5 Великий <g/> !
doc#6 Ілюстрації до Матвія 28 <g/> , 2 <g/> , 28 <g/> , 3 і 28 <g/> , 5 виявляють вплив Блейка з великою наочністю <g/> .
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#8 Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в ньому є велика частка правди <g/> : радянське літературознавство в особах Річицького <g/> , Шабльовсько- го тощо справді багато в чому тільки пристосовує до нових політичних вимог традиційний іконописний образ Шевченка <g/> , створений у писаннях наших таки народницьких істориків літератури <g/> .
doc#9 — Частина великої України-Руси — така сама частина <g/> , як Буковина <g/> , Київщина <g/> , Полтавщина <g/> , Херсонщина <g/> » <g/> , — і робив з цього висновок <g/> : « <g/> Язика галицько-руського не може бути <g/> , як не може бути язика херсонсько-руського <g/> »1i <g/> . </p>
doc#9 Переважну частину свого історичного існування Галичина жила в іншому політичному організмі <g/> , ніж велика частина решти українських земель <g/> .
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .
doc#9 <p> Чим далі <g/> , тим більшає кількість нового в літературній мові <g/> , тим виразніше зростає відмінність зрощуваної на галицькому ґрунті літературної мови від мови <g/> , знаної і вживаної ( <g/> переважно <g/> , звичайно <g/> , серед народних мас <g/> ) на Великій Україні <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Збагнітував ( <g/> Бог <g/> ) мою велику славу <g/> » ( <g/> І <g/> , 362 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вергати на неї укоризни <g/> » ( <g/> II <g/> , 174 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 « <g/> На Україні <g/> , — пише І. Кокорудз <g/> , — по нещаснім указі з 1876 р. ограничено розвій язика тільки на белетристику <g/> , очевидно <g/> , поле завузьке для розвою язика так великого народу <g/>
doc#9 мала велике значення в розвитку української літературної мови <g/> .
doc#9 , коли на Великій Україні засновуються й починають розвиватися українські партії <g/> , що частково базували свою нелегальну працю на галицькій території <g/> .
doc#9 Голицинські <g/> , М. Меленевський <g/> , П. Канівець <g/> , М. Ткаченко <g/> , В. Мазуренко <g/> ) 1 <g/> , що була пов'язана з Вільними Громадами на Великій Україні <g/> . </p>