Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> …
doc#1 У версії від 25 травня він просить Господа <g/> : </p><p> Царів <g/> , кривавих шинкарів </p><p> У пута кутії окуй <g/> , </p><p> В склепу глибокім замуруй <g/> . </p>
doc#2 Так наче річка почалася ледь помітним струмочком і <g/> , підсилювана дощами <g/> , зміцнювана допливами <g/> , ширшала й ширшала <g/> , невпізнанною стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й накресленого моря <g/> . </p>
doc#3 Для них це тільки спрощення в парадигмі іменників середнього роду в числівникових конструкціях <g/> , насамперед у іменниках з двома основами <g/> .
doc#4 Все в літературі <g/> , як тільки воно стає літературою <g/> , перетворюється на засіб <g/> , і про кожний факт літератури можна твердити з повною підставою <g/> , що він є літературним засобом або складається з літературних засобів <g/> .
doc#4 У Наталі Лівицької-Холодної дуже часто й дуже типово відбувається перехід від я ( <g/> про яке в суті речі завжди йдеться <g/> ) до взагальнених ти або ми <g/> : </p><p> Я йду в неминуче Проваллями самоти <g/> … </p>
doc#4 У Наталі Лівицької-Холодної дуже часто й дуже типово відбувається перехід від я ( <g/> про яке в суті речі завжди йдеться <g/> ) до взагальнених ти або ми <g/> : </p><p> Я йду в неминуче Проваллями самоти <g/> … </p>
doc#4 Саме це робить вірші <g/> , що їх читаємо <g/> , поезією <g/> , чудом <g/> , що про нього писав Ґете ( <g/> устами Вільгельма Майстера <g/> ) <g/> : « <g/> Ні разу не бачивши самого предмету в природі <g/> , ви пізнаєте правду в відтворенні <g/> , в вас ніби закладене передвідчуття всього світу <g/> , що дістає поштовх до розвитку <g/> , зіткнувшися з гармонією поезії <g/> » <g/> . </p>
doc#6 У своєму коментарі до картини Курилик пише <g/> , що він був щасливий <g/> , сидячи в автомобілі й малювавши красу довкілля <g/> .
doc#6 У картині з торонтської серії “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” <g/> , щоб підкреслити контраст між ситими й голодними народами <g/> , у канадський краєвид всуваються образи злиднів <g/> , бачені мистцем в Індії <g/> , —бездомні <g/> , кулі <g/> , жебрущі <g/> … </p>
doc#6 Звідси його гістеричне <g/> , корчійне <g/> , екстатичне <g/> , самонищівне захоплення малюванням <g/> , писанням і молитвою <g/> , що діяли як наркотик протягом усього його життя <g/> , відколи він покинув уживати таблетки <g/> , що їх він називає B.M.R. </p><p> Назвотворення було <g/> , отже <g/> , частиною мистцевої “ <g/> наркоманії <g/> ” <g/> , напівбожевільного намагання ствердити свою віру в собі й поширити її в світі <g/> .
doc#6 Ще в молодості <g/> , відвідавши місто Мехіко <g/> , він <g/> , хоч цікавився фресками <g/> , не подався нікуди <g/> , крім Музею в Палаці Мистецтв <g/> , хоч головні фрески Ороско він знайшов би не там <g/> , а в Підготовній школі і в церкві Хесуса <g/> , а Рівери — в Міністерстві освіти <g/> . </p>
doc#6 Курилик найчастіше має гру зеленого на зеленому або поруч зеленого ( <g/> приміром <g/> , на цій виставці — “ <g/> Клечальна неділя <g/> ” <g/> , — ч. 11 або “ <g/> Корови під зливою <g/> ” — ч. 28 <g/> , а поза нею дуже часто <g/> , наприклад <g/> , на самій переїзній виставці 1982—1984 років у “ <g/> Долина Дону в сірий день <g/> ” <g/> , “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , “ <g/> Пасторальна симфонія <g/> ” <g/> , “ <g/> На битій дорозі не росте трава <g/> ” та ін <g/> .
doc#6 <p> Було багато нодібности в біографіях Ван Гога й Курилика <g/> , як останній читав про неї в книзі Стовна <g/> , і в деталях <g/> .
doc#7 Проте українська поезія не тільки в УССР <g/> , а і на еміґрації вперто й за всяку ціну хоче насамперед означати <g/> .
doc#7 Ціла низка спроб останніх десятиріч свідомо чи несвідомо йде в цьому напрямі <g/> .
doc#9 Що ці варіанти зближалися й зближалися <g/> , що основа сучасної літературної мови дводіалектна ( <g/> в якій пропорції — це ще питання <g/> , повної відповіді на яке ми ще не маємо <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Платон Лукашевич <g/> , видавець « <g/> Червоноруських пісень <g/> » <g/> , писав у листі до Вагилевича з 3.10.1843 <g/> : « <g/> В бытность Шевченка у меня я предложил ему заимствовать некоторые слова и формы ваши ( <g/> себто галицькі <g/> .
doc#9 Через це Шевченкова мова тоді не сприймалася як штучно-синтетична <g/> : читач сприймав її в побутово-пісенних виявах і не сприймав у штучно-синтезованих <g/> .
doc#9 Олена Пчілка виступила зі своїми програмовими твердженнями в питаннях розвитку літературної мови в друці <g/> , оголосивши цілий маніфест на теми розвитку української літературної мови <g/> , — і тому її виступ вийшов далеко за межі приватних справ і поглядів <g/> .