Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Він мав незмірно більше « <g/> заслуг <g/> » <g/> , ніж Н. Уже багато часу по війні Н. довідався з якоїсь газети <g/> , що Мусій Абрамович редаґує харківську обласну газету « <g/> Соціялістична Харківщина <g/> » <g/> .
doc#2 « <g/> Було червоне поле бою <g/> » <g/> , — більше ні слова про перебіг битви <g/> , але ми бачимо його <g/> .
doc#2 Відтепер епітет-прикметник ввіходить у її поетичну техніку <g/> , а що вжито його обережно й нерясно <g/> , то тим більше випинаються ті нечисленні окреслення <g/> , що їх таки допущено <g/> . </p>
doc#2 І більше <g/> : вона має гармонію в своєму світі <g/> , і то гармонію <g/> , не куплену ціною оминання недогідного <g/> .
doc#3 <p> Трохи більше про це хіба лише в розділі про числівник пера Д. X. Баранника в колективному нарисі Сучасна українська літературна мова <g/> .
doc#4 , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p><p> лише святий вогонь-ненависть </p><p> пірве з кайданів нарід мій </p><p> і поведе його до слави <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Сповідь <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> або <g/> : </p><p> І затремтить рука злодійська <g/> , </p><p> здригнеться Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p>
doc#4 <p> Хто скаже <g/> , що тут важить більше <g/> ?
doc#4 Я маю враження <g/> , що перші великою мірою уявні і більше сполягають на факт біографічний — студії французької літератури <g/> , пара перекладів <g/> .
doc#5 Більше про перебіг його життя ми не знаємо нічого <g/> .
doc#8 В образі Комахи він висміяв « <g/> приміткового <g/> » вченого <g/> , для кого кількість приміток з процитованими там книжками важить більше від ідеї власної праці <g/> .
doc#8 Часто в мене було враження <g/> , що він більше думає не про те <g/> , що сказати <g/> , а про те <g/> , чого не сказати <g/> , не договорити <g/> .
doc#8 Я кажу « <g/> розвитку <g/> » <g/> , але <g/> , можливо <g/> , більше в дусі Петрова було б сказати « <g/> нерозвитку <g/> » <g/> . </p>
doc#9 Це безперечна неточність <g/> , але вона не здається надто загрозливою <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що історично справді чимало подільських впливів на літературну мову йшло не безпосередньо з суміжного з Київщиною Поділля <g/> , а через посередництво Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і має дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки має більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на схід або на північ українські землі <g/> .
doc#9 Тут у міру поразок і дедалі більшого відступу москвофілів — українська мова набувала серед інтелігенції чимраз більше прав товариської і салонової мови <g/> .
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#9 Навіть більше <g/> : практично ці твердження Олени Пчілки саме сприяли засвоєнню галицизмів літературною мовою <g/> .
doc#9 » — за характеристикою Б. Грінченка <g/> ) 3 або звороту звертаюся до вас <g/> , про який Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Се " <g/> до вас звертаюся <g/> " чи польонізм <g/> , чи москалізм <g/> , але у всякому разі річ не вкраїнська <g/> ; по-вкраїнському се значить <g/> : " <g/> до вас повертаюся <g/> " <g/> , а якщо висловити по-вкраїн- ському авторову думку <g/> , то треба сказати <g/> : " <g/> до вас вдаюся з покликом <g/> " або просто " <g/> вас кличу <g/> " <g/> , " <g/> вас закликаю <g/> "»4. </p><p> Таким чином і в своїх прикладах <g/> , і головне в своїх вимогах і тоні стаття Б. Грінченка була більше полемічна <g/> , ніж речова <g/> .
doc#9 Він твердив <g/> , що галичанам легше перевчитися літературної мови <g/> , бо вони мають українське шкільництво <g/> , бо в них спонукою до праці над перебудовою літературної мови може бути національна свідомість <g/> , розвинена в них більше <g/> , ніж — масово беручи — на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 Уявлення про « <g/> мовну спілку <g/> » <g/> , за Якобсоном і Трубецьким <g/> , передусім з огляду на фонологічну структуру географічно близьких мов <g/> , охоплює також структуру літературних мов <g/> , але тут йдеться більше про культурну і географічну близькість <g/> .
doc#10 Південно-східні говірки Ганцов слідом за Михальчуком уважає за наслідок вимішування на степовому і почасти лісостеповому просторі представників південно-західніх і північних говірок <g/> ; нове в Ганцова те <g/> , що він відносить постання цих говірок на пізніший час — 16—17 сторіччя ( <g/> 5 <g/> , 83 <g/> , 110 <g/> ) і підкреслює їх південно-західну основу <g/> , що визначила їх фонетичну систему <g/> , тоді як північні говірки вплинули більше на морфологічну систему <g/> , бо вона була простіша на півночі ( <g/> 5 <g/> , 121 і далі <g/> ) <g/> .