Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Можна стимулювати ворожі вислови <g/> , батьківщина подарує <g/> , але приписувати іншому те <g/> , чого він не казав <g/> , не треба <g/> , « <g/> все по закону <g/> » <g/> .
doc#0 Але німецька бюрократична машина дуже поволі усвідомлювала ці гіркі істини і далі плекала ідею розподілу Росії між Німеччиною і Японією <g/> , не знати — по Обі чи Єнісею <g/> , але десь там <g/> .
doc#2 — княжої емалі <g/> , щоб далі ввібрати в себе орнаментальність волинської майоліки <g/> , збагатитися мелодією гусел і прийти кінець-кінцем до пастелевої <g/> , але вже многобарвности пишної веселки <g/> .
doc#4 — </p><p> але вже Фавст наказує переселити старих <g/> , а Мефістофель здійснює це як підпал їхньої хатини <g/> , і провістя богів про одночасну смерть обох здійснюється не ідилією проростання в дерева <g/> , а спільною загибеллю — спаленням у пожежі — </p><p> In wilden Kampfes kurzer Zeit </p><p> Von Kohlen <g/> , rings umhergestreut <g/> , </p><p> Entflammte Stroh <g/> , Nun lodert's frei <g/> , </p><p> Als Scheiterhaufen dieser drei <g/> . </p>
doc#5 <p> Спроби причепити романові Підмогильного націоналістичну ідеологію нагадують мені того анекдотичного персонажа <g/> , який на фразу про красу зоряного неба відповідає <g/> : – Але бачите Великий Віз <g/> ?
doc#6 Але важливіше те <g/> , що в деяких з них <g/> , хоч вони аж ніяк не призначалися до розмалювання стіни <g/> , застосовано технічні засоби фрески — особливо виразно в польській серії <g/> , мальованій 1977 року і виданій з передмовою 1981 року — року смерти мистця <g/> .
doc#9 Але і таких словників у нас цілком нема <g/> , коли не брати до уваги єдиного і дуже недосконалого словника Шевченкової мови <g/> , складеного « <g/> Нестором-Літописцем <g/> » ( <g/> псевдонім М. Гехтера <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Але не треба спускати з ока <g/> , що спілкування це саме через політичні перешкоди обмежувалося на розмірно вузьких прошарках передової <g/> , літературно й політично активної інтелігенції і зовсім не охоплювало народних мас <g/> .
doc#9 От ті кілька прикладів <g/> , де можна запідозрити ( <g/> але <g/> , певна річ <g/> , не стверджувати <g/> !
doc#9 місце поруч і нарівні з М. Старицьким <g/> , — розвиває цілу програму розподілу праці між Галичиною і Великою Україною <g/> : « <g/> До свого часу працювали більш галичани <g/> , але клопоти практичного життя зіпхнули їх переважно на дорогу науки та публіцистики <g/> .
doc#9 У нас наукові твори на народній мові навряд чи скоро заведуться <g/> , та й практичного ходу їм не дають <g/> , але повістярство природно розведеться до ладу і мало б добрий хід <g/> …
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .
doc#9 Хоч вони і не були загалом свідомими прищеплювачами галицького в мові <g/> , але цілком природно <g/> , що в їхніх творах галицизмів не могло не бути <g/> .
doc#9 Але вона ввібрала стільки впливів інших діялектів <g/> , що стало можливим говорити про « <g/> тосканізми <g/> » в ній <g/> .
doc#9 Німецька нова літературна мова постала в XV сторіччі на основі <g/> , з одного боку <g/> , так званої лицарсько-поетичної мови <g/> , що базувалася на говірках з-над Райну і з Австрії <g/> , а з другого <g/> , так званої імперської прозової ( <g/> ділової <g/> ) <g/> , що оформилася в австро-чеських канцеляріях <g/> , але мала райнсько-баварське підґрунтя <g/> .
doc#10 <p> Хоч діяльність обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , але в хуртовині подій на Україні загубилася більшість документів доби і загинула більшість живих свідків <g/> .
doc#10 ) <g/> , але треба сказати <g/> , що найближче до розв'язання проблеми підійшла Курило <g/> , — і це почасти саме тому <g/> , що в Хоробричах їй пощастило спостерегти постання дисимілятивного акання в самому перебігу <g/> .
doc#10 І хоч дещо з цих узагальнень сьогодні не можна прийняти <g/> , але навіть і в цих небагатьох випадках шукання Курило були вирішальні для дальшого розвитку української мовознавчої науки <g/> .
doc#11 Інтерв'ю на троє питань <g/> : одне Гай <g/> , друге Го <g/> , третє — Го <g/> , але інше <g/> . </p>
doc#11 На цю тему можна було б прочитати невеличку <g/> , але <g/> , сподіваюся <g/> , повчальну лекцію — ще одну інтермедію <g/> .