Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Історію української або україномовної преси в Німеччині ще не написано <g/> , а слід було б. Серед німецьких видань для українських робітників <g/> , видань <g/> , народжених у Берліні <g/> , але тепер звідти вивезених <g/> , був ілюстрований двотижневик « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , аполітично-розваговий <g/> , без злободенносте <g/> , без фронтів і без повчань <g/> , хай робітники на кілька годин забудуть свою невеселу долю і свою не милу серцю примусову псевдобатьківщину <g/> , посміються над карикатурами й потішаться або зажуряться над віршами й оповіданнями <g/> .
doc#4 <p> Поетка може й зовсім зневтралізувати себе <g/> , усунути себе з вірша не тільки як займенник або іменник <g/> , а взагалі як учасника <g/> .
doc#4 Европейські малярі типово завжди намагалися заповнити кожний сантиметр площини свого образу <g/> , японські не боялися лишати великі простори поверхні білими або золотими <g/> , не боячися обмежитися на одній квітці або гілці серед порожняви <g/> , </p><p> лишаючи глядачеві робити взагальнення від даного часткового <g/> .
doc#4 , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p><p> лише святий вогонь-ненависть </p><p> пірве з кайданів нарід мій </p><p> і поведе його до слави <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Сповідь <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> або <g/> : </p><p> І затремтить рука злодійська <g/> , </p><p> здригнеться Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p>
doc#4 <p> Їх пишуть молоді або зрілі люди <g/> , для яких смерть — ще не їхня власна <g/> , а бучний спектакль <g/> , що відбувається над кимсь іншим <g/> .
doc#4 Кажучи паралелями <g/> , Наталя Лівицька-Холодна не написала й не напише дев'ятої симфонії або « <g/> Фавста <g/> » <g/> .
doc#6 І це чиста радість відкривати ці сценки й бачити крізь зображення людей або тварин події <g/> , що за ними ховаються <g/> .
doc#9 Зокрема <g/> , практично часто доводилося слова з позначкою « <g/> західне <g/> » або « <g/> под <g/> .
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .
doc#9 Проте варт відзначити <g/> , що і серед тих <g/> , сказати б <g/> , більш-менш абсолютних неологізмів М. Старицького є багато таких <g/> , що утворені з західноукраїнських елементів або відомішими чи активнішими в Західній Україні словотворчими формантами або основами <g/> .
doc#9 Багато з них має <g/> , у згоді з наведеними вище поглядами Олени Пчілки <g/> , і більш або менш точний відповідник у польській мові <g/> .
doc#9 Бо історична доцільність дискусії була не тільки в формулюванні дотеперішніх поглядів на шляхи розвитку української літературної мови — це завдання обидві статті виконували <g/> , — а в знайденні або синтезі обох поглядів <g/> , або межі <g/> , до якої мали б простягатися зазіхання кожного з них <g/> .
doc#9 Тільки мовець <g/> , що не говорить по-російськи <g/> , може елімінувати з мови русизми <g/> , тільки мовець <g/> , що не говорить по-польськи <g/> , може вилучати з мови польонізми <g/> , або <g/> , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> Україна може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина з свого боку міркою квазімоскалізмів <g/> ) »1. Отже <g/> , з цього погляду якісь слова типу дощенту <g/> , принаймні <g/> , плентатися або поренчата практично <g/> , з погляду конкретної мовної політики не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика Україна <g/> , хоч мовознавець легко відзначить незаперечні зовнішні ознаки польського походження в них <g/> , а двомовний ( <g/> українською і польською мовою <g/> ) галичанин постійно відчуватиме їхнє польське походження <g/> . </p>
doc#9 Маю надію <g/> , що мене розуміють усі добрі люди і в Галичині <g/> , і на Україні <g/> »2. </p><p> Цей спокійний <g/> , урівноважений <g/> , тверезий голос явно ствердив підсумки дискусії <g/> , головніші її здобутки й наслідки <g/> : діялектна основа літературної мови не повинна обмежуватися на одному якомусь діялекті <g/> , але літературна мова не повинна приймати і всі діялектні варіянти до свого складу <g/> , хоч би вони були влучні <g/> , або оригінальні <g/> , або старовинні тощо ( <g/> діялектна многоосновність <g/> , але не многоваріянтність літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі співжиття і взаємодії різних українських земель ( <g/> « <g/> Без сварки й колотнечі <g/> » <g/> ) <g/> , і головне — вона повинна мати загальноукраїнський характер ( <g/> « <g/> щоб розуміли всі добрі люди <g/> !
doc#9 Маю надію <g/> , що мене розуміють усі добрі люди і в Галичині <g/> , і на Україні <g/> »2. </p><p> Цей спокійний <g/> , урівноважений <g/> , тверезий голос явно ствердив підсумки дискусії <g/> , головніші її здобутки й наслідки <g/> : діялектна основа літературної мови не повинна обмежуватися на одному якомусь діялекті <g/> , але літературна мова не повинна приймати і всі діялектні варіянти до свого складу <g/> , хоч би вони були влучні <g/> , або оригінальні <g/> , або старовинні тощо ( <g/> діялектна многоосновність <g/> , але не многоваріянтність літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі співжиття і взаємодії різних українських земель ( <g/> « <g/> Без сварки й колотнечі <g/> » <g/> ) <g/> , і головне — вона повинна мати загальноукраїнський характер ( <g/> « <g/> щоб розуміли всі добрі люди <g/> !
doc#9 Ось приклади часових прислівників та інших виразів галицької або принаймні західноукраїнської сфери вживання <g/> , використаних М. Коцюбинським <g/> : нинг — сьогодні ( <g/> « <g/> Не могла лаятись нині <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; допіру — тільки що ( <g/> « <g/> Допіру по жнивах показалося <g/> » — Там же <g/> , 81 <g/> ) <g/> ; відтак — тоді <g/> , після того ( <g/> « <g/> Відтак заслаб у Каховці <g/> » — Там же <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; рано - ранок ( <g/> « <g/> Вона мала до рана од вечера поратись <g/> » - « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 Здебільшого знайдемо в І. Нечуя-Левицького слова <g/> , живцем перенесені з російської мови або трохи зукраїнізовані <g/> , рідше архаїчні <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#9 <p> Таким чином <g/> , усі літературні мови виявляють більш або менш виразно наслідки нашарування різних діялектів <g/> , виказують свою діялектну многоосновність <g/> .
doc#9 <p> Ця чернігівська традиція української літературної мови не згасла одночасно з ліквідацією Гетьманщини <g/> , а плекалася або давалася взнаки протягом усього XVIII <g/> , а почасти й на початку XIX ст <g/> .