Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> , два « <g/> службовці <g/> » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> .
doc#2 Обрядом є сум і дожидання милого <g/> , в ритуальні форми виливається тужіння за ним <g/> , і якщо нікого не здивує <g/> , що в першому колі « <g/> Веселки <g/> » річний круг життя поданий як послідовність ритуальних чинів <g/> , то менше звичайний є показ усього дівочого життя теж як суми обрядових дій <g/> .
doc#3 — якщо рухається — своїми приписаними орбітами <g/> .
doc#3 Відомо <g/> , ідо в цьому виданні редактор дописував речення поскриптивного характеру <g/> , навіть якщо це суперечило поглядам автора <g/> .
doc#4 На честь поетки як громадянки ( <g/> бо як поетка вона має право на будь-які міти <g/> ) треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що вона сама усвідомлює уявність цієї тематики і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому <g/> , невідтворність його тепер <g/> , коли навіть </p><p><g/> …
doc#6 Але якщо говорити про справжній екзистенціалізм <g/> , від Гайдеґґера до Сартра <g/> , а надто його релігійну галузку <g/> , репрезентовану Ґабрієлем Марселем <g/> , то спорідненість Куриликової творчости <g/> , його світогляду <g/> , його обличчя як мистця з екзистенціялізмом у його центральній ідеї закинености людини в світ і безсилости перед світом незаперечна <g/> .
doc#6 Ми не знаємо <g/> , наприклад <g/> , чи він мав якусь бібліотеку і <g/> , якщо мав <g/> , з чого вона складалася <g/> .
doc#6 Люди без облич або з “ <g/> програмованим <g/> ” обличчям — якщо забути на мить про філософське підґрунтя цього засобу <g/> , — це шукання схрещення засобів “ <g/> високого <g/> ” мистецтва з популярним мистецтвом коміксів <g/> , а може й традиційних календарів <g/> , свого роду справжнього ( <g/> не імітованого і не висміюваного <g/> ) поп-арту <g/> .
doc#7 Це до них я кажу <g/> : якщо ви хочете <g/> , щоб українська поезія була не національною <g/> , а загальноєвропейською <g/> , то беріть Европу не з дев'яносторічним запізненням <g/> , а беріть Европу сьогодні <g/> .
doc#8 Петров був однією з найбільших <g/> , якщо не найбільшою інтелектуальною постаттю серед української еміграції <g/> , один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової думки <g/> .
doc#8 Теза ця могла б звучати <g/> : радянське шевченкознавство — не заперечення <g/> , а безпосереднє продовження <g/> , якщо не повторення традиційного народницького шевченкознавства <g/> , як його репрезентує <g/> , приміром <g/> , Єфремов <g/> .
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .
doc#9 Якщо можна збагачувати свою мову <g/> , впроваджуючи до неї штучно досі чужі їй лексеми з різних інших джерел <g/> , якщо можна літературну мову зорієнтувати не на якусь певну говірку <g/> , а на поєднання різноджерельних елементів <g/> , на конґльомерат <g/> , на синтезу <g/> , на кованість <g/> , — то чому важливим складовим елементом цього конґльомерату не можуть бути слова й форми <g/> , взяті з Галичини <g/> ?
doc#9 А тоді <g/> , в ті роки <g/> , коли царська Росія указом 1876 р. відгородила своїх українців від усяких « <g/> шкідливих впливів <g/> » українського П'ємонту — Галичини <g/> , чи тоді просочувалися впливи галицької мови <g/> , або краще української літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , на Велику Україну і якщо просочувалися <g/> , то якими ж каналами <g/> ? </p>
doc#9 Коли большевицькі наукові інституції заступали слово цукор на сахар <g/> , ліжко на кровать <g/> , брила на глиба <g/> , краватка на галстук <g/> , цитрина на лимон <g/> , помаранча на апельсин <g/> , оцет на уксус <g/> , стосунки на відношення <g/> , склянка на стакан <g/> , парасоль на зонтик <g/> , черевики на ботинки <g/> , лекція на урок <g/> , пересічний на середній <g/> , тартак на лісопилка <g/> , мутра на гайка і т. п. — приклади можна наводити сотнями <g/> , якщо не тисячами <g/> , — то вони не тільки русифікували українську літературну мову <g/> , а й заступали галицького або <g/> , ширше беручи <g/> , західноукраїнського походження або збереження мовні елементи на східноукраїнські <g/> .
doc#9 Це може звучати парадоксально <g/> , якщо сказати <g/> , що Александер II відповідальний за галицькі впливи на українську літературну мову <g/> , а тим самим за її двохдіялектний характер <g/> . </p>
doc#9 <p> Але в дальших випадках годі думати про вплив Шевченкової говірки <g/> , якщо навіть припустити слабкі північні впливи на неї <g/> : </p><p> 3. Перед початковим о- не буває типового для південнокиївських говірок протетичного г <g/> : оріхи <g/> , виострюxc <g/> ; </p><p> 4. Ненаголошені о <g/> , у <g/> , за рідкими винятками <g/> , не плутаютьсяxci <g/> ; </p><p> 5. В іменниках типу зілля поруч нормального -а є випадки з -є після подовжених приголосних <g/> : весіллє <g/> , возліссє <g/> , каміннеxcii <g/> ; </p><p> 6. У дієсловах II дієвідміни в першій особі одн <g/> .
doc#10 Ніби відчувши хиткість цього критерію <g/> , Ганцов як можливість пропонує спертися ще й на інші критерії <g/> , і то такі <g/> , що більше стояли б у зв'язку з його загальним підходом —критерії акцентологічні <g/> : довгість а в перед наголошеному складі <g/> , якщо в наголошеному складі є голосний високого піднесення <g/> , наявність чи відсутність дифтонгів на місці акутового й новоакутового о ( <g/> 16 <g/> , 268—269 <g/> ) <g/> , — але <g/> , кинувши цю пропозицію <g/> , Ганцов фактично її не використовує <g/> . </p>
doc#10 <p> Походженню дисимілятивного акання ( <g/> себто такого типу акання <g/> , де в складі перед наголосом вимовляється а замість а <g/> , о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , якщо в наступному наголошеному складі не а <g/> , але інші звуки <g/> , здебільша типу і/ы <g/> , якщо там а <g/> , напр <g/> .
doc#10 ) <g/> , якщо попри критику психологізму часом в основу розуміння фонеми ще кладеться “ <g/> язикова свідомість <g/> ” ( <g/> 221 <g/> ) <g/> , то це пояснюється почасти соціологічними захопленнями акторки перед цим ( <g/> пор <g/> .