Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 І як із такого вагона вилізти <g/> !
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#4 ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це спалах енергії у єднанні зі світом <g/> : </p><p> Я не сію і не збираю <g/> , </p><p> бідна хата в чужині моя <g/> , </p><p> але світ від краю до краю </p><p> належить таким <g/> , як я. </p><p> Сходить сонце щодня уранці <g/> , </p><p> заростає квіттям земля </p><p> для дітей <g/> , для бурлак <g/> , для коханців <g/> , </p><p> для таких <g/> , як я. </p><p> ( <g/> « <g/> Безпричальність <g/> » <g/> ) </p><p> Так <g/> , « <g/> спокій зрілих літ <g/> » — це не просто спокійна констатація <g/> , це ціле багатство настроїв <g/> , переживань <g/> , охоплень довколишнього світу <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Янгол смерти <g/> » <g/> ) </p><p> Було б наївно питати <g/> , яка з цих концепцій смерти справжня <g/> , чи в загальному сенсі <g/> , чи то як голос авторчиного бачення й відчування <g/> .
doc#6 І “ <g/> канадськости <g/> ” не тільки в пейзажі <g/> , як <g/> , скажімо <g/> , в Лорена Гарріса або Тома Томсона <g/> , а і в людях <g/> .
doc#6 Старші малярі Фландрії <g/> , такі як Фан-Айк <g/> , Мемлінґ <g/> , Рожер Фан-дер-Вайден спрямовували все на глядача <g/> , як у театральній сцені <g/> , Босх і Бройгель рішуче переглянули цю традицію <g/> .
doc#9 ) </p><p> Відразу я занурився в працю над своєю <g/> , як ми казали <g/> , « <g/> Галичиною <g/> » <g/> , і це були також місяці мого безнастанного спілкування з Василем Івановичем ( <g/> а поза очі ми його звичайно звали ще « <g/> дядя Вася <g/> » <g/> ) <g/> , Кілька разів на тиждень я забігав до нього <g/> , ділився своїми знахідками і відкриттями <g/> , вислуховував його поради <g/> , завжди дорогоцінні <g/> , обговорював свої сумніви <g/> .
doc#9 Улюбленим закидом дискутантів на адресу тих слів і зворотів <g/> , які вони бажали здискредитувати <g/> , був закид <g/> , що це — « <g/> москалізм <g/> » <g/> , або що це — « <g/> польонізм <g/> » <g/> , або що це те й друге разом <g/> , або нарешті <g/> , що це як не те <g/> , то друге <g/> , — саме так <g/> , наприклад <g/> , як ми бачили <g/> , поставився Б. Грінченко до слова звертатися ( <g/> до кого <g/> ) <g/> .
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ </p><p> НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ </p><p> В ПЕРІОД 1906-1920 РОКІВ </p><p> Революція 1905 р. <g/> , зламавши <g/> , як відомо <g/> , заборони українського друкованого слова на Великій Україні <g/> , дала змогу перенести туди з Галичини ( <g/> « <g/> Літературно-науковий вісник <g/> » <g/> ) або заснувати там нові газети й журнали ( <g/> « <g/> Хлібороб <g/> » <g/> , « <g/> Громадська думка <g/> » - згодом « <g/> Рада <g/> » <g/> , « <g/> Нова громада <g/> » та ін <g/> .
doc#9 Бо літературна мова не мала обмежитися на мовних засобах баби Палажки <g/> , і коли І. Нечуй-Левицький обстоював таке обмеження літературної мови <g/> , то він фактично <g/> , — безперечно <g/> , неусвідомлено для самого себе — обстоював наближення української літературної мови до російської <g/> , як ми ще покажемо це на прикладах у V розділі <g/> . </p>
doc#9 Дуже й дуже велика частина цього матеріялу може бути трактована тільки як галицький мовний набуток <g/> .
doc#9 До певної міри сюди ж можна прилучити такі слова <g/> , як муравлисько ( <g/> « <g/> Позирала з високости на татарське муравлисько <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 » <g/> , 61 <g/> ) <g/> ; хлоп ( <g/> « <g/> Здоровенний чорний хлоп <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 106 <g/> ) <g/> ; леговищє ( <g/> « <g/> Шептались по своїх леговищах <g/> » — « <g/> В дорозі <g/> » <g/> , 51 <g/> ) <g/> ; живчик ( <g/> « <g/> Певний у собі <g/> , як живчик вічности <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 66 <g/> ) <g/> ; кішка ( <g/> « <g/> зробила Гримасу ласої кітки <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , 126 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Такі є форми інфінітива на -ть <g/> , органічно прийняті тільки в поетичній мові як варіянт <g/> .
doc#9 <p> На відміну від українського розвитку <g/> , хорвати хотіли зберегти при принципіальній єдності літературної мови як їх варіянт двоєдної літературної мови <g/> .
doc#10 <p> Взагалі Ганцов як дослідник українських діялектів був далеко цікавіший <g/> , ніж як теоретик діялектології <g/> .
doc#10 праця <g/> , 152 <g/> ) ця “ <g/> схема Ганцова чисто проблематична <g/> ” <g/> , але він же спостеріг і те <g/> , що ця штучна схема “ <g/> на решті висновків не позначається <g/> ” <g/> , і це дало йому змогу схарактеризувати праці Ганцова з історичної діалектології як “ <g/> блестящее применение исторических принципов <g/> ” ( <g/> 155 <g/> ) <g/> .
doc#10 Зрештою <g/> , як побачимо далі <g/> , сама Курило вагалася <g/> , чому приписати появу цієї тенденції <g/> , яка <g/> , загалом <g/> , не характеризує слов'янських мов <g/> . </p>
doc#10 <p> Її інтерес до українсько-румунських мовних зв'язків засвідчений її працею над молдавською діялектологією <g/> , де вона між іншим зазначає ( <g/> 22 <g/> , 216 і 217 <g/> ) <g/> , що характер наголосу у молдавських говірках такий же <g/> , як у південнозахідніх українських <g/> , — обставина <g/> , що може багато важити для загальної концепції Курило <g/> .
doc#10 Як і Шухардт <g/> , Курило не задовольнялась загальними характеристиками діалектних груп <g/> : “ <g/> Одним із важливих завдань діалектології є вказати як на окремі переходові явища <g/> , так і на групи переходових говірок <g/> , вказати на внутрішній зв'язок між тими групами <g/> , які становлять кожна більш-менш об'єднану язикову цілість <g/> ” ( <g/> 21 <g/> , 404 <g/> ) <g/> .