Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 У вірші « <g/> Хоча лежачого не б'ють <g/> » є щонайбільше три церковнослов ЯН13МИ ( <g/> « <g/> скорб <g/> » <g/> , « <g/> печаль <g/> » <g/> , « <g/> пси <g/> » <g/> , - два останні не обов'язково </p><p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#1 Якщо цієї гармонії буде досягнуто <g/> , проблема України вирішиться сама собою <g/> .
doc#1 <p> Причинилися до цієї трагедії правлячі класи України <g/> , що пов'язали свої долі з Росією <g/> , ставши <g/> , як назвав їх поет <g/> , « <g/> няньками <g/> , дядьками отечества чужого <g/> » <g/> .
doc#2 <p> І така міцна єдність циклів у Лятуринської <g/> , що навіть перекладні вірші — з Геніюш <g/> , з Ербена <g/> , з Бендла — не порушують цієї єдности <g/> .
doc#3 Хоч обмежений критеріями роду ( <g/> середній <g/> ) та числа ( <g/> pluralia tantum <g/> ) <g/> , розвиток цієї конструкції <g/> , уже півтора століття вживаної в літературній мові <g/> , відповідає загальній еволюційній тенденції і є <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , сказати інакше <g/> , прогресивним <g/> ) <g/> .
doc#4 Чи відчує своєрідність осіннього бунту і осіннього спокою цієї поезії <g/> ?
doc#5 Не схрещуються леза ідеологічних мечів <g/> , наче в порожнечу лунають проповіді цієї сумнівної доктрини <g/> .
doc#6 Брак такої вказівки означає <g/> , що дана картина не ввійшла до цієї виставки <g/> .
doc#6 Не було <g/> , отже <g/> , нічого легшого <g/> , як списати мистецтво Курилика до цієї категорії <g/> . </p>
doc#6 Його картини цієї тематики — картини свідка <g/> .
doc#6 Ледве чи бажана в книжці для дітей <g/> , вона зраджує властивість цієї риси характерові самого ілюстратора <g/> . </p>
doc#6 З його видінням близької катастрофи можна було б сподіватися <g/> , що він удасться до цієї тематики <g/> .
doc#7 <p> Всякий протест проти цієї реставраційно-мавпувальної яловости зустрічається галасом <g/> , що от <g/> , мовляв <g/> , тягнуть нас від І в р о п и до примітивізму селюка <g/> , що зводять українську поезію з європейського рівня <g/> .
doc#9 Прослідкувати впливи Галичини на загальноукраїнську нову літературну мову <g/> , що стала розвиватися з початку XIX століття на Придніпрянщині й Слобожанщині <g/> , показати питому вагу й ролю галицьких мовних елементів <g/> , інкорпорованих відтоді в цю загальноукраїнську літературну мову — таке завдання цієї праці <g/> .
doc#9 Ми на їх <g/> , а вони на нас чинили б живий і дуже корисний для народної справи вплив <g/> »2. Отже <g/> , тут не тільки приймається як аксіома синтетично-штучний характер літературної мови <g/> , а і галичанам надається роля організатора й упорядного центру цієї піднесеної на вищий щабель загальноукраїнської літературної мови <g/> ! </p>
doc#9 Але одинокі відгомони цієї дифузії все-таки збереглися <g/> .
doc#9 Звичайно <g/> , большевицька мовна політика виходила і за межі мови східноукраїнських говірок — не лінгвістика цікавила провідників цієї політики <g/> , — але прищеплювалася вона фактично тільки в цих межах <g/> . </p>
doc#9 Так здебільшого зафіксований наголос цієї категорії слів у старих словниках <g/> , хоч це не можна взагальнювати ( <g/> пор <g/> .
doc#9 Можна думати <g/> , що вагання в наголосі деяких слів цієї категорії <g/> , яке тепер є в українській літературній мові <g/> , як її вживають на Великій Україні <g/> , посилене ( <g/> але не спричинене <g/> !
doc#9 Вони були синтезовані в Саксонії <g/> , але німецька літературна мова ввібрала в себе силу елементів з інших діялектів <g/> , що дає дослідникові право говорити про « <g/> елективний склад цієї мови <g/> »lvi <g/> , але не як про лихо <g/> , а як про прикмету високого її рівня <g/> . </p>