This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | А тепер щось із того вчувалося <g/> , ввижалося над лавкою біля постишевського пам'ятника Шевченкові <g/> , й водевіля авторства товаришочка Галицького — краще було триматися далі <g/> , далі <g/> , далі <g/> … </p> |
doc#1 | Але тепер використання фолкльорного стилю підпорядковується новим принципам Шевченкової поезії <g/> . </p> |
doc#1 | Поперше <g/> , поетів гнів тепер спрямований лише проти « <g/> царів <g/> » <g/> . |
doc#1 | Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким самим образом у революційній проклямації Герцена <g/> , в його брошурі « <g/> Крещеная собственность <g/> » <g/> , у статтях « <g/> Колокола <g/> » <g/> , у листі до О. Герцена ( <g/> задум якого <g/> , на його погляд <g/> , виник у гуртку Миколи Чернишевського <g/> ) <g/> , в одному з віршів Миколи Некрасова 22. На цьому тлі тим знаменнішим стає факт <g/> , що якраз тепер Т. Шевченко відкинув образ сокири <g/> . |
doc#1 | Від колишньої залишилося два елементи <g/> : безмежна любов до України і віра в її особливе призначення як зачинателя нового устрою <g/> , але тепер цей устрій не обмежується слов'янами <g/> , а поширюється на все людство <g/> . </p> |
doc#2 | <p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> . |
doc#2 | Ті <g/> , хто стояв при її поетичній колисці <g/> , приймають її й тепер <g/> , бо чують бодай просліди первісної мелодії <g/> . |
doc#2 | Сині вечори дихають тепер ніжністю <g/> , цятки на доріжках стають теплими <g/> . |
doc#4 | І в головному <g/> , тепер можна вже й це сказати <g/> , зосереджуюся на тих образно-емоційних комплексах <g/> , що <g/> , як на мене <g/> , характеризують цю творчість як феномен серед інших індивідуальних феноменів нашої й світової поезії <g/> . |
doc#5 | Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ? |
doc#5 | Фактично <g/> , читачі дістають роман уперше тепер <g/> . |
doc#6 | Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> . |
doc#6 | Наслідки цього досить помітні й тепер <g/> . |
doc#6 | Як вежа на Бройгелевій “ <g/> Вавилонській башті <g/> ” 1563 року ( <g/> тепер у Відні <g/> ) <g/> , ратуша <g/> , “ <g/> гордість нашого міста <g/> ” <g/> , — символ порожньої людської пихи й марности людських замірів зрівнятися з Богом <g/> . |
doc#9 | Треба приглянутись тепер до мовних позицій М. Старицького <g/> . |
doc#9 | Не говоритиму вже про те <g/> , що тепер у мові самого Б. Грінченка є чимало галицьких елементів <g/> , — обмежуся на одному прикладі <g/> : « <g/> Наші літерати трохи перечислилися на своїх силах <g/> »3. Далеко важливіше <g/> , що він і принципово <g/> , теоретично стоїть тепер на зовсім інших <g/> , де в чому діяметрально протилежних позиціях <g/> . </p> |
doc#9 | Голос хутора <g/> , природний як примітивний інстинкт захисту своєї питомої мови в кожного мовця <g/> , але зовсім некорисний у людини <g/> , що виступає на громадській трибуні з широким розголосом <g/> , цей голос <g/> , що продиктував свого часу Б. Грінченкові його « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , тепер змушений був замовкнути під тиском нових обставин життя <g/> . </p> |
doc#9 | Климковичем <g/> ; І. Верхратський <g/> , відкинувши від цього слова наросток -ок <g/> , зробив цілком нормальне тепер слово напрямxxx <g/> . |
doc#9 | Ще 1913 р. Модест Левицький відзначив цей наголос як галицькийxxxix <g/> , тепер він став цілком нормальним і загальновживаним <g/> . |
doc#9 | Чернігівщина істотно впливала на літературну мову <g/> , і цей вплив існує й тепер <g/> . </p> |