Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Значно пізніше ( <g/> 1887 <g/> ) в приватному листі до В. І. Штейна Потебня напише <g/> , що Міністерство мало про нього " <g/> смутные й неблаго-приятные сведения <g/> " ( <g/> публікація Айзенштока 1927 <g/> , 181 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Щоправда <g/> , відкрито дві Школи червоних старшин <g/> : одну в Харкові ще 1920 р. ( <g/> Майстренко 114 <g/> ) <g/> , другу значно пізніше ( <g/> 1927 <g/> ?
doc#10 <p> 15 <g/> ) Н.Дурново припускав <g/> , правда <g/> , що і в північно-українських говірках ненаголошені склади могли спершу розвиватися так само <g/> , як і наголошені <g/> , і скоротитися лише пізніше ( <g/> К украинской диалектологии <g/> .
doc#99 Такою революцією був <g/> , геть пізніше <g/> , « <g/> Цвіт яблуні <g/> » Коцюбинського і Франкове ( <g/> таки Івано-Франкове <g/> ) « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> , пізніше ( <g/> і не надто вдало <g/> ) еротика Валер'яна Поліщука <g/> …
doc#81 Коли Вєрєтєнніков був інтелектуалізованою Тьотею Мотею <g/> , він був варіянт дядька Тараса з п'єси Миколи Куліша ( <g/> написаної пізніше <g/> ) <g/> . </p>
doc#92 Але це був Білодід ( <g/> про це пізніше <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 польська <g/> , чеська <g/> , сербська <g/> , німецька і <g/> , очевидно <g/> , інших західньоевропейських мов і тепер <g/> , як правило <g/> , не оперує цим поняттям <g/> , не кажучи вже про старі праці <g/> , як <g/> , приміром <g/> , польська синтакса Малецького або сербська Маретіча и <g/> , які чи то зовсім не подають навіть прикладів називних речень <g/> , чи то розглядають їх як звичайні неповні <g/> , не кажучи про порівняльно-синтакичну роботу В. Яґіча « <g/> Beiträge zur slavischen Syntax <g/> » <g/> , який посідає щодо бездієслівних речень ( <g/> називних як окремого типу і він не знає <g/> ) приблизно ту ж позицію <g/> , що і ( <g/> пізніше <g/> ) Томсон <g/> , тобто розглядає їх як афективно-забарвлені еквіваленти речень <g/> , і в пізнішій шкільній і науковій літературі називне речення як окремий тип не фігурує <g/> .
doc#55 <p> Насправді <g/> , для більшости випадків вирішальну ролю грає <g/> , чи дане слово-назва ввійшло до вирішальних говірок перед <g/> , а чи після злиття и ( <g/> і <g/> ) з ( <g/> ы <g/> ) <g/> , орієнтовна дата для масиву українських говірок приблизно 1260 р. <g/> ; що ввійшло ( <g/> пізніше <g/> ) через польську мову <g/> ; і що було адаптоване до власних або засвоєних суфіксів/морфем <g/> .
doc#23 Вісім років пізніше <g/> , 1848 року <g/> , в альманасі « <g/> Южный русский зборник <g/> » Амвросій Метлин- ський опублікував збірку поезій Михайла Петренка « <g/> Думи і співи <g/> » <g/> , що охоплювала майже всі перед тим друковані твори поета ( <g/> в « <g/> Снопі <g/> » 1841 року і « <g/> Молодику <g/> » 1842 року <g/> ) <g/> , з додатком перед тим не оприлюднених <g/> .
doc#81 Правда <g/> , я не хотів робити блискавичної кар'єри <g/> , з високих гір падати небезпечніше <g/> , ніж з невеликого вивищення <g/> , а в ті роки терор не припинявся <g/> , хоч і не в такому розмасі <g/> , як 1933-го і <g/> , пізніше <g/> , 1937-38 року <g/> , доноси й далі були високорозвиненим жанром <g/> , з усіх літературних жанрів найпоширенішим <g/> . </p>
doc#81 Скажу <g/> , одначе <g/> , що коли вже геть пізніше <g/> , 1953 року і вже в Америці <g/> , моя мати померла <g/> , я знов <g/> , тільки з куди більшою силою <g/> , зазнав того ж болю сирітства <g/> , виставлености на чужий світ і безпорадности супроти нього з його методами Вичлінського <g/> , як тоді <g/> , на вістку про зникнення Булаховського <g/> .
doc#92 Геть пізніше <g/> , 1963 року <g/> , Якобсон знайшов « <g/> свого українця <g/> » <g/> , хоч і не в Гарварді <g/> .
doc#72 Значно пізніше <g/> , 1970 року <g/> , радянський мовознавець <g/> , відповідальний за стандартизацію української літературної мови <g/> , так підсумував становище з гали- чанізмами в урядово ухваленому варіянті української мови <g/> : “ <g/> Усунені з наукових <g/> , журналістичних і офіційних текстів <g/> , галичанізми збереглися переважно в розмовній мові і в художній літературі <g/> , де вони часто зовсім виправдані <g/> ” ( <g/> Pilinski 366 <g/> ) <g/> .
doc#72 Два дні пізніше <g/> , 27 квітня <g/> , у “ <g/> Правді <g/> ” з'явилася далеко не професійна кореспонденція якогось Бор <g/> .
doc#99 Такою революцією був <g/> , геть пізніше <g/> , « <g/> Цвіт яблуні <g/> » Коцюбинського і Франкове ( <g/> таки Івано-Франкове <g/> ) « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> , пізніше ( <g/> і не надто вдало <g/> ) еротика Валер'яна Поліщука <g/> …
doc#81 <p> Та про курси й викладачів пізніше <g/> , а спершу про студентів таки <g/> .
doc#47 Але до « <g/> Єронима <g/> » краще повернутися пізніше <g/> , а тепер таки про « <g/> Материнки <g/> » <g/> .
doc#81 Але про це я довідався аж геть пізніше <g/> , а тоді вона про це ні слова не вронила <g/> , і настрій її був справжній великодній <g/> , і посмішка не сходила з її приязного круглого обличчя <g/> , часто вона виглядала як молода дівчина в веселе свято <g/> , а особливо коли весняний пустун-вітерець розвівав її волосся <g/> , кидаючи задерикуватий жмуток на високе чоло <g/> .
doc#25 шелесних <g/> , то вони таки ствердли пізніше <g/> , а це сталося не через те <g/> , що їх м'якість передалася вставному й <g/> , що потім випав ( <g/> нье > нйе > не <g/> ) <g/> , як думав Боґородіцький ( <g/> і фактично Шахматов <g/> ) <g/> , а “ <g/> пересуненням артикуляції цих голосних у більш задню частину піднебіння <g/> ” ( <g/> 10 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , що Михальчук уважав взагалі за характеристичну рису української артикуляційної бази супроти інших східньослов'янських мов ( <g/> 3 <g/> , 51 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Правда <g/> , основне положення про те <g/> , що українська нація ( <g/> так само <g/> , як і білоруська <g/> ) виникла щойно після татарської навали XIII століття <g/> , а до того існувала єдина і неподільна “ <g/> староруська народність <g/> ” <g/> , спільний предок українців <g/> , білорусів і росіян <g/> , остаточно зформульовано пізніше <g/> , аж по Другій світовій війні <g/> .