Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Муся був собі таким звичайним газетярем <g/> , а потім загорівся бажанням зробитися науковцем і то саме мовознавцем <g/> .
doc#0 Але з однією умовою <g/> : Н. буде приїздити до Берліна <g/> , але житиме в Пляуені ( <g/> чому саме там — про це пізніше <g/> ) <g/> , забиратиме туди гранки <g/> , а потім привозитиме їх до інституту <g/> . </p>
doc#0 Довгаль був родовим селюком <g/> , потім <g/> , умовно кажучи <g/> , фельдфебелем <g/> .
doc#1 Започатковується він образом вина та єлею <g/> , що течуть у « <g/> черево <g/> » <g/> ; потім з'являється образ хліба як насущної потреби <g/> , а не ознаки розкоші та достатку <g/> , — спочатку це образ мізерної крихти <g/> , потім узагальнений образ зерна <g/> , засіяного царями і приреченого на згубу <g/> . </p>
doc#1 Започатковується він образом вина та єлею <g/> , що течуть у « <g/> черево <g/> » <g/> ; потім з'являється образ хліба як насущної потреби <g/> , а не ознаки розкоші та достатку <g/> , — спочатку це образ мізерної крихти <g/> , потім узагальнений образ зерна <g/> , засіяного царями і приреченого на згубу <g/> . </p>
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#2 Є ще молитва <g/> , але — « <g/> молитви бійців недовгі <g/> » <g/> , і єдиний їх зміст - щоб вища сила <g/> , спершу Перун <g/> , потім Мати Божа <g/> , помогла на ворога <g/> .
doc#3 Рідше трапляються в полі спостережень однієї особи радикальні зсуви в поширених і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її місце приходить інша <g/> , нова <g/> , при чому <g/> , можливо <g/> , старша занепадає <g/> , а на її місце приходить нова <g/> , щоб заповнити порожнечу <g/> , а <g/> , можливо <g/> , спершу шириться нова конструкція — паралельна до старої <g/> , а потім у суперництві двох паралельних конструкцій перемагає ( <g/> а часом і не перемагає <g/> , а навпаки <g/> , « <g/> замах <g/> » не вдається і в змаганні нового і старого старе стверджує свою позицію <g/> ) <g/> .
doc#4 Але потім я подумав <g/> , що це міг бути вибір самої поетки <g/> .
doc#6 <p> Іноді <g/> , особливо змальовуючи будинки й господарські споруди <g/> , Курилик дуже по-старомодньому ніби спершу складає рисунок <g/> , а потім його площини вкриває фарбою ( <g/> напр <g/> .
doc#7 Можна було б <g/> , очевидна річ <g/> , послатися і на широкі народні маси <g/> , що <g/> , навіть двічі прочитавши цей вірш <g/> , його потім того не зрозуміють <g/> .
doc#7 За традиційними історично-літературними наличками <g/> , цей принцип починається в пізніх символістів ( <g/> хоч прояви його при бажанні можна знайти і в Малярме <g/> ) <g/> , а потім характеризує поміркованих сюрреалістів <g/> .
doc#8 З ентузіязмом археолога <g/> , він захоплювався рисами окремих епох <g/> , збиранням черепочків людських думок і манер поведінки <g/> , що з них творився образ доби <g/> , — і це привело його до белетристики <g/> , — спочатку жанру роману- біографії ( <g/> « <g/> Аліна і Костомаров <g/> » <g/> , незакінчений роман про Ф. Війона <g/> , оповідання про Рільке <g/> , про Ван Гоґа <g/> ) <g/> , а потім і до чистої белетристики <g/> , до того <g/> , що найкраще можна окреслити англійським словом fiction <g/> , з обома його значеннями — « <g/> вигадка <g/> » і — « <g/> белетристика <g/> » <g/> , давши тут три повісті <g/> : « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , « <g/> Доктор Серафікус <g/> » і « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> , та низку оповідань <g/> , що їх він хотів видати окремою книгою і довго переробляв для цього видання <g/> , — але цей намір так і не здійснився <g/> . </p>
doc#8 Студії почалися вивченням Томи Кемпійського <g/> , потім перенеслися на Сковороду <g/> , аж поки почалося творення власної системи <g/> , — це був початок і народження Віктора Бера ( <g/> дата народження <g/> , здається <g/> , 1946 <g/> , як дата народження белетриста Домонтовича — коло 1924 <g/> ) <g/> , що йшов від філософії моралі до онтології <g/> , працював над темами « <g/> Сучасного образу світу <g/> » <g/> , студіював фізику <g/> , а водночас брався до економічно-соціологічних проблем <g/> , по-новому <g/> , за джерелами вивчаючи постання марксизму <g/> .
doc#8 Виховані на традиціях українського села <g/> , вони потім ці традиції намагалися науково висвітлити <g/> .
doc#8 І манера його систематично навмисне переплутувати прізвища ( <g/> Присяжнюк — Позичанюк <g/> ) <g/> , і манера в усіх чужих статтях ловити свої думки і потім вигукувати <g/> : " <g/> Ага <g/> , " <g/> Die Neue Zeitung <g/> " пише <g/> …
doc#9 <p> Розгляньмо ж тепер кожен з цих періодів зокрема <g/> , з тим щоб потім <g/> , підбивши підсумки <g/> , окреслити синхронно <g/> , які ж галицькі елементи сприйняті й засвоєні сучасною українською літературною мовою і яка їхня питома вага <g/> , а почасти й накреслити деякі ймовірні перспективи <g/> . </p>
doc#9 Спочатку запеклий прихильник і навіть апологет Галичини ( <g/> « <g/> Я так набрид навіть своїм найближчим приятелям своїми непрестанними розмовами про Галичину <g/> , що мене прозвали Михаїл Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він потім <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє ставлення до Галичини взагалі <g/> : « <g/> Галичина така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до чого <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , видимо <g/> , виявляючи цим приховано своє глибоке невдоволення галичанами <g/> , залюбки Цитує лайливу характеристику їх <g/> , нібито одержану ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> !
doc#9 « <g/> Поп'ються <g/> , потім звада <g/> » — « <g/> Бояриня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 141 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Нарешті хвиля втікачів з Великої України <g/> , що спочатку осідає в Галичині <g/> , а потім разом з багатьма галичанами покидає рідну землю <g/> , спричинилася до дальшого вимішування носіїв різномісцевих мовних традицій <g/> .