Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сонце світить чи не світить <g/> , але поза тим усе в порядку постійно <g/> , макдоналди й публічні вбиральні працюють справно <g/> , і симпатичний дідусь екс-Галицький лагідно колихає онучка <g/> , облудну надію третього тисячоліття <g/> .
doc#4 Тепла хустина обрію — це метонімія авторки <g/> , що сидить перед вікном і спостерігає початок зими й кота поза вікном <g/> .
doc#4 <p> Спільне з попереднім образком — « <g/> японськість <g/> » деталю <g/> , оточеного білим ( <g/> там <g/> ) і чорним ( <g/> тут <g/> ) тлом <g/> , значущість деталю <g/> , вміння сказати недоговорюючи <g/> , а поза тим — разюча відмінність настрою і подробиць техніки <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти знати <g/> , що ідилія Філемона й Бавкіди не може існувати поза мітом <g/> .
doc#4 Так і кортить додати <g/> , що стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> .
doc#6 Багато картин Кріґгофа дуже виразно натякають на “ <g/> історію <g/> ” <g/> , в них показану <g/> , але дуже рідко в назві картини маляр виходить поза межі чистої називности <g/> .
doc#6 Курилик найчастіше має гру зеленого на зеленому або поруч зеленого ( <g/> приміром <g/> , на цій виставці — “ <g/> Клечальна неділя <g/> ” <g/> , — ч. 11 або “ <g/> Корови під зливою <g/> ” — ч. 28 <g/> , а поза нею дуже часто <g/> , наприклад <g/> , на самій переїзній виставці 1982—1984 років у “ <g/> Долина Дону в сірий день <g/> ” <g/> , “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , “ <g/> Пасторальна симфонія <g/> ” <g/> , “ <g/> На битій дорозі не росте трава <g/> ” та ін <g/> .
doc#6 <p> Ще дві риси виводять Курилика поза рамки академічного й реалістичного мистецтва <g/> .
doc#6 Однак він його порушував <g/> , найра- дикальніше тоді <g/> , коли наважувався винести частину дії <g/> , ба навіть частину показаних осіб або речей поза рамку картини <g/> .
doc#6 Особливо радо Курилик виносить поза раму картини частину автомобіля — приміром у “ <g/> Маляр <g/> ” і в “ <g/> Літній котедж Маланчака <g/> ” ( <g/> у тому ж каталозі — ілюстр <g/> .
doc#6 Так само унікальна його біографія як людини й мистця <g/> , його вихід поза межі свого первісного оточення і не-вихід у верховинну мистецьку й коломистецьку еліту <g/> .
doc#6 Баба Мозес могла спокійно продукувати свої ідилічні варіації спокійного життя <g/> , passe-temps пенсійного віку <g/> , і не прагнути нічого поза своїм дрібноміщанським середовищем <g/> .
doc#7 Одначе і це був засіб більше зовнішній <g/> , бо поза тим усе лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично читач просто змушений був « <g/> в умі <g/> » розставляти відсутні розділові знаки <g/> , ремствуючи на автора <g/> , що той переклав на нього цю працю <g/> . </p>
doc#9 Правда <g/> , Б. Грінченко <g/> , широко використовуючи західноукраїнські матеріяли <g/> , все-таки прагнув надати редагованому ним словникові переважно центрально- і східноукраїнського характеру <g/> , і через це <g/> , коли мав указівки на вживання слова поза західноукраїнськими територіями <g/> , то охоче це зазначав <g/> .
doc#9 І <g/> , видно <g/> , він сам визнавав це <g/> , бо <g/> , почавши статтю романтичними піднесеннями мови кожної української спільности <g/> , хай навіть найменшої <g/> , він кінчає її ( <g/> поза закликом боротися з пуризмом <g/> ) словами <g/> , що знецінюють мову і приділяють їй цілком другорядне значення <g/> : « <g/> Мова <g/> , хоч і який коштовний скарб <g/> , не є все-таки найвищим скарбом <g/> …
doc#9 Але технічна <g/> , а почасти й природничо-медична термінологія ця внаслідок опору совєтської влади її запровадженню великою мірою лишилася поза широким мовним ужитком <g/> , і тільки майбутнє покаже <g/> , чи стане вона органічною складовою частиною живої мови <g/> .
doc#9 <p> Справа прогноз взагалі нібито виходить поза межі науки <g/> , — принаймні поза межі науки гуманітарної <g/> , бо <g/> , скажімо <g/> , астрономію або метеорологію годі уявити собі без тих прогноз <g/> , які вони дають <g/> .
doc#9 Сила оголосила українське слово поза законом у підросійській Україні <g/> .
doc#9 Навпаки <g/> , тут потрібна крайня обережність <g/> , бо все це робилося б поза народним ґрунтом <g/> , а отже <g/> , означало б відрив « <g/> закордонної <g/> » української літературної мови від питомої <g/> , відрив мови національної інтелігенції ( <g/> поскільки вона скупчена переважно в еміграції <g/> ) від мови народу на Великій Україні <g/> , сіяло б відрубність між окремими групами українців <g/> .
doc#10 У ненаголошених складах замість цих звуків виступають <g/> , поза випадками <g/> , спричиненими аналогією ( <g/> закінчення прикметників <g/> , префікси <g/> ) голосні о <g/> , е ( <g/> жуонка <g/> , але жонкі і т. п. <g/> ) <g/> . </p>