This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | в ньому гра сумна сопілок <g/> , і зразу постало перше | питання | <g/> , - чому ця гра сумна <g/> . Пізніше сум виросте в |
doc#9 | мови дводіалектна ( <g/> в якій пропорції — це ще | питання | <g/> , повної відповіді на яке ми ще не маємо <g/> ) <g/> . </p> |
doc#9 | цікаво для нас <g/> , що Богдан Дідицький ставить і | питання | про зворотний вплив Галичини на Велику Україну |
doc#9 | . Дехто з наших дослідників уже ставив це | питання | і давав на нього позитивну відповідь <g/> . Коли |
doc#9 | літератури ( <g/> мовознавці <g/> , на жаль <g/> , цього | питання | не вивчали <g/> ) намагалися трактувати їх інакше <g/> . |
doc#9 | до полагодження одного дуже важного | питання | — будущої єдности і одноцільности нашої |
doc#9 | А. Хванька ( <g/> Агатангела Кримського <g/> ) <g/> . Виводячи | питання | поза межі особистих уподобань <g/> , звичок і |
doc#9 | чималий і визначальний вплив <g/> , поставу | питання | можна визнати за правильну і в ті часи доцільну <g/> . |
doc#9 | поневолі зріднитися <g/> »2. Так і тільки так стояло | питання | <g/> : Галичина або Москва <g/> , інкорпорація в |
doc#9 | його перших літературних дебютах <g/> . Можливо <g/> , що | питання | про галицькі мовні впливи і питому вагу їх |
doc#9 | військово-спортивних організацій <g/> . Проте | питання | це вимагає ще спеціяльного дослідження <g/> , і тут |
doc#9 | словництво <g/> , а й синтаксу <g/> , і правопис <g/> , навіть | питання | артикуляційної бази — згадаймо відкидання |
doc#9 | західноукраїнських впливів <g/> . Не можна вважати | питання | про це за вивчене <g/> , але деякі спостереження й |
doc#9 | впливи в наголосі — це тільки перша постава | питання | <g/> , яке ще майже зовсім не вивчене і потребує |
doc#9 | джерело цих конструкцій — Галичина ( <g/> | питання | про те <g/> , чи позичені вони з польської мови <g/> , нас |
doc#9 | писав <g/> : « <g/> В Галичині рішиться ціле руське | питання | <g/> »lvii <g/> . Висловлював такі припущення і М. |
doc#9 | твердили Плющ і Білодід <g/> ) <g/> . Навпаки <g/> , | питання | зводилось до того <g/> , скільки і які слова повинні |
doc#9 | Гнєзна до Кракова і з Кракова до Варшавиlxiv <g/> . До | питання | про межі національних мов Гергард пише <g/> : « <g/> Мова і |
doc#9 | народу <g/> » <g/> . </p><p> У цій статті можна тільки поставити | питання | <g/> . Але <g/> , здається <g/> , навіть того малого матеріялу <g/> , |
doc#10 | 1926 р. ( <g/> Звіт СВУ <g/> , 95 <g/> ) <g/> , — дати відповідь на ці | питання | нема поки що фактичних даних <g/> . В усякому випадку |