Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але один епізод у Штрасгофі мусить бути згаданий <g/> , бо там і тоді антисковородинський світ зробив другу спробу захопити до своїх мацалець Н. Першою <g/> , нагадаємо <g/> , була зустріч із громадянином Галицьким у Харкові <g/> .
doc#0 <p> Молодики зупинили Н <g/> , і один сказав ( <g/> по-німецьки <g/> , як Галицький говорив колись по-російськи <g/> ) <g/> : </p><p> — Ваш пашпорт ( <g/> Ihren Pass <g/> !
doc#0 <p> У Харкові є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — один на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у Салтові — прикраса педагогічного інституту ( <g/> чи то пак університету <g/> ) <g/> .
doc#2 <p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> .
doc#2 Нема місця іншим почуттям <g/> , над усіма панує одне — мста <g/> , око за око <g/> , один з двох мусить упасти <g/> , і єдина насолода - побачити <g/> , як жах перекосить обличчя ворога <g/> .
doc#2 « <g/> Лише в один кінець сліди <g/> » <g/> , — тут увесь образ загибелі <g/> .
doc#2 <p> Часом « <g/> я <g/> » боязко з'являється в вірші <g/> , але дикція лишається такою ж мужньою й загальною <g/> , бо крик почуттів знову ж заступлений описом поведінки <g/> , а сам опис перенесений у майбутній час <g/> , — тонкий засіб <g/> , що зразу робить образ узагальненим <g/> , водночас не позбавляючи його глибокої індивідуальности <g/> : </p><p> За рядом днів сумних задніє </p><p> один страшний і невідкличний <g/> . </p>
doc#3 Але в загальній системі числівникової синтакси не слід спускати з ока <g/> , що він завдає ще одного вдару по « <g/> прикметниковим конструкціям <g/> » ( <g/> типу два речення <g/> ) і заступає їх « <g/> іменниковим <g/> » типом <g/> , точніше кажучи <g/> , мішаним іменниково-прикметниковим <g/> , роблячи тим самим ще один крок до специфічно-числівникової мішаної парадигми як прикмети саме даної частини мови і відмежовуючи цю частину мови від інших частин мови <g/> , які такої мішаности не мають <g/> . </p>
doc#4 Вдячні боги дали старим свої дари <g/> , що серед них найважливіші були довголіття і одночасна смерть <g/> , щоб один не мусів пережити одного <g/> .
doc#4 Але не можу обминути комплексу чорного янгола — янгола смерти <g/> , бо це один з центральних комплексів <g/> , поруч ґетеансько-рількеанського з його Філемоно-Бавкідиним відгалуженням і поруч комплексу Іова <g/> , третій з провідних і визначальних <g/> . </p>
doc#4 У музиці один аспект репрезентований <g/> , скажімо <g/> , Ріхардом Штравсом <g/> , другий — розпачем Густава Малера <g/> , готовим щохвилини перейти в гістерію безпорадности й розгублености <g/> .
doc#6 А те <g/> , що є <g/> , не один музей воліє тримати в депозиті <g/> , не включаючи їх до виставлених перманентно на загальні оглядини <g/> . </p>
doc#6 Це вже перший місток до назви-коментаря <g/> , бо здебільша один з перелічених тематичних компонентів має знаковий характер <g/> .
doc#6 За один день вони об'їхали місто <g/> , й Курилик поробив безліч фотографій <g/> .
doc#8 Голова сесії <g/> , один з відомих наших мовознавців <g/> , пояснив після доповіді <g/> , що припущення Петрова є фантастичні <g/> , бо ( <g/> він так і сказав <g/> : « <g/> бо <g/> » <g/> ) Ян Розвадовський пояснив назви річок так і так <g/> .
doc#9 А далі він його деталізує <g/> : « <g/> Книжний літературний український язик повинен вироЄРлюватись на ґрунті живого сільського язика <g/> , вигрібаючи з його мови термінологію <g/> , зміняючи суфікси <g/> , приставляючи їх до кореня народного язика <g/> ; він не повинен шукати нових слів в інших слов'янських язиках <g/> , хоч би і в церковнослов'янському <g/> , а розвиватись на основі народних українських вимов <g/> : наддніпрянської <g/> , галицької <g/> , поліської <g/> , навіть чорноруської ( <g/> коло Вільна <g/> ) і білоруської ( <g/> коло Могилева <g/> , Мінська та Вітебська <g/> ) <g/> , котрі мають один спільний з українським лексикон слів <g/> .
doc#9 Та й взагалі від цих заяв один крок до принципового проголошення мішаного ( <g/> щодо українських говірок <g/> ) характеру основи української літературної мови — і Олена Пчілка робить цей крок <g/> , вимагаючи крутого розширення бази літературної мови <g/> : </p><p> « <g/> Між іншими непевностями в моїх спробунках знайдуть <g/> , може <g/> , діялектну мішанину <g/> : справді ж бо уживаю разом з лівобережним складом різні чисто правобережні форми ( <g/> лаписька <g/> , ручиська <g/> , назвисько або такі слова <g/> , як відомий <g/> , переконатись тощо <g/> ) <g/> .
doc#9 : АД <g/> ) <g/> ; строї ( <g/> « <g/> Для розваги у татарської дівчини один лише ресурс строї <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 У займенниках варт звернути увагу на спорадичне вживання зворотного займенника себе в функції взаємного займенника відповідне до східноукраїнського і літературного звороту один одного ( <g/> « <g/> Жду лиш <g/> , коли ми поглянем на себе <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 278 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 дикарь <g/> ) <g/> , печатати — друкувати ( <g/> « <g/> Не хотів печатати ні один редактор газети <g/> » — Ч. 77 <g/> ; рос <g/> .