This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 | в повісті фраза ( <g/> яка ж страшна <g/> , коли вдуматися в | неї | <g/> ! <g/> ) <g/> , що Харків — жива <g/> , ще не засипана Помпея ( <g/> А |
doc#40 | продовження власне прямої мови <g/> , напр <g/> . <g/> : «— Тю на | неї | <g/> ! — аж кинулась Катря <g/> . Помовчавши трохи <g/> , звела |
doc#16 | та своїми зусиллями їй відповісти <g/> , до | неї | " <g/> дорости <g/> "» <g/> . </p><p> Звідси пропаґандивний підхід до |
doc#10 | праруської мови <g/> ” <g/> , і він заповідав звернення до | неї | ( <g/> 5 <g/> , 141 <g/> ) <g/> , але це не було здійснене <g/> . </p> |
doc#40 | наростка -оньк ( <g/> ий <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Сідає коло | неї | ( <g/> смерічки <g/> ) <g/> , пестить м'ягонькі зеленці <g/> » ( <g/> Хотк |
doc#72 | ін <g/> . Під час дискусії ( <g/> як <g/> , зрештою <g/> , ніколи після | неї | <g/> ) ніхто не обстоював думки про літературну мову |
doc#80 | часто <g/> , і не тому <g/> , що автор не може спромогтися на | неї | <g/> , а тому <g/> , що він не хоче <g/> . Зеров <g/> , шукаючи епітета <g/> , |
doc#84 | ліворуч <g/> , праворуч <g/> , навскіс і навпрошки від | неї | <g/> , а які потім того <g/> . Але читач акуратно пропускає |
doc#20 | непричетною <g/> . Моя мати теж була освіченіша від | неї | <g/> , але вони не говорили на літературні теми <g/> , |
doc#47 | закреслити чорну тінь батька <g/> , мовчати про | неї | <g/> , але не можна було справді забути <g/> . </p><p> А надто <g/> , коли |
doc#40 | , напр <g/> . <g/> : « <g/> Почнуть старости швендяти до | неї | <g/> , бо вже її Оксана <g/> , як діждемо різдвяних |
doc#18 | чого варта <g/> . Але безмірно вартісний був порив до | неї | <g/> , бо він творив духові цінності і творив |
doc#81 | не діставав стипендії <g/> . Я не подавав прохання на | неї | <g/> , бо не хотів бути боржником радянської держави |
doc#18 | , що знала <g/> , де земля обітована <g/> , кликала й вела до | неї | <g/> , була цькована і покинена своїм народом і була |
doc#8 | про українську державу <g/> , він говорив про | неї | <g/> , вбачаючи державотворчу діяльність у вчинках |
doc#81 | , що на світі існує Україна <g/> . Він не був ворожий до | неї | <g/> , він просто не уявляв собі <g/> , що Харків чимсь |
doc#62 | , і то з обох боків <g/> . Він був на 24 роки старший від | неї | <g/> , красою <g/> , судячи з відомих |
doc#81 | спиняло <g/> , хоч я був <g/> , звісно <g/> , далеко молодший від | неї | <g/> , найменш на десять років <g/> . Найбільшою |
doc#36 | . Вони познайомилися листовно <g/> , Ґе закохався в | неї | <g/> , не бачивши <g/> , і в листі попросив її руки ( <g/> чим не |
doc#71 | надали цій мові певної штучності <g/> , внісши до | неї | <g/> , нехай незначною мірою <g/> , стихії |