Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . Відповідно призначається українська людина <g/> , але формально <g/> , а певною мірою й культурно —
doc#1 , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила людина мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з
doc#1 <p> Тепер його позитивний герой — не месник чи кат <g/> , а людина <g/> , котру він називає « <g/> добросердим <g/> … тихолюбцем
doc#2 . </p><p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> . І може б ми й
doc#2 шкур включно <g/> . До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій Лятуринської в найкращому
doc#2 , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія
doc#4 безконечне <g/> , не те в старому віці <g/> , коли людина відкрила для себе неповоротність часу і
doc#4 , недосяжний <g/> . </p><p> Тільки ж сучасний світ і сучасна людина не здатні на послідовну ідилію ( <g/> нагадаю <g/> : « <g/> Ми
doc#4 <p> Світ для неї — в'язниця <g/> , а життя — незбагненне <g/> , і людина зла <g/> , вона — </p><p><g/> … засмітила моря і ріки <g/> , </p><p> кров'ю вмила
doc#5 коханням-відданістю <g/> , або Дмитра <g/> , бо він чесна людина й хоче заснувати родину <g/> . Льова втілює <g/> , отже <g/> ,
doc#5 щедро обдаровує нас природа <g/> » <g/> . І нарешті <g/> : « <g/> Нова людина буде байдужа до кольору вбрання й до смаку їжі <g/> ,
doc#5 , хто в тій чи тій формі цей твір сприймає <g/> » <g/> . Нова людина не витрачатиме часу на мистецтво <g/> : це буде « <g/> тип
doc#6 ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> . В “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” ( <g/> ч. 25 <g/> ) мала людина відсунена назад і в темряву <g/> , а малість і
doc#6 Куриликового світогляду <g/> . Людина безсила <g/> , людина самотня <g/> , незалежно від того <g/> , чи вона справді
doc#6 самий зляканий і безпорадний <g/> , як поодинока людина <g/> . </p><p> Усемогутність природи — сила Божа чи
doc#6 . </p><p> Виходень з суспільного споду — його батько <g/> , людина з трирічною освітою <g/> , невсипущою гіркою працею
doc#6 “ <g/> Мізантропа <g/> ” <g/> , тепер у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в
doc#6 , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “
doc#6 автомобіль проти цих маштабів <g/> , яка недолуга людина в ньому <g/> , яка до того ж сидить <g/> , не знати як <g/> , спиною
doc#8 , де <g/> , через брак людей <g/> , кожна талановитіша людина мусить бути і швець <g/> , і жнець <g/> , і на дуду грець <g/> .