Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Можна списати гору паперу <g/> , трактуючи цю мініятюру <g/> , зібрати докупи всі мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку все те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки вірогідністю <g/> .
doc#2 Або вони дані в зворотному порядку ( <g/> мУЖ - враЖУ <g/> ) <g/> , або один під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в одному випадку звукоповтор підкреслений ( <g/> ЯСтруб — ЯСнім <g/> ) <g/> .
doc#2 До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій Лятуринської в найкращому випадку показує тільки одну сторону свого історичного взірця <g/> , то поетично вона живе в своєму світі <g/> , далекому від сучасного <g/> , і <g/> , через далекість <g/> , ми охоче погоджуємося приписати її печерній чи княжій добі <g/> , так само <g/> , як ми це робимо з « <g/> Весною священною <g/> » Стравинського в музиці чи зловісним кольоритом картин Реріха <g/> . </p>
doc#3 Та ба <g/> , нічого подібного не трапилося в нашому випадку <g/> .
doc#3 Але потужність цієї « <g/> другої революції <g/> » була слабша від першой і — поки що — конструкції типу п'ятьох голубів не спромоглися витіснити старі <g/> , типу п'яти голубів і стали уживатися паралельно з тими <g/> , лишаючи вибір <g/> , у кожному конкретному випадку <g/> , на рішення саме даного мовця <g/> . </p>
doc#3 Чи науковець ( <g/> або наукова інституція <g/> ) повинен — у випадку інновації — забороняти нове <g/> , толерувати чи пропагувати його <g/> .
doc#3 <p> У кожному конкретному випадку потенційної інновації науковець повинен вирішити <g/> , чи хоче він бути акушером <g/> .
doc#4 А втім <g/> , у цьому випадку старість багато змогла <g/> . </p>
doc#6 Обидва пробили собі шлях з суспільних низів до вищих шарів <g/> , зустрічавшись з представниками еліти <g/> , чи то інтелектуальної <g/> , чи то урядової <g/> , петербурзької в випадку Шевченка <g/> , оттавської — Курилика <g/> , хоч і не стали звичайними членами останньої <g/> .
doc#6 Не знати <g/> , чи це була слушна діягноза його особливого випадку <g/> .
doc#6 Як і в випадку роману Стовна <g/> , зацікавлення Курилика п'єсою Роберта Болта “ <g/> A Man for All Seasons <g/> ” було <g/> , мабуть <g/> , викликане темою <g/> : життя Томаса Мора <g/> , якого пізніше Курилик зробив однією з центральних постатей своєї саскатунської фрески <g/> .
doc#7 Проте в даному випадку зробити це конче слід і <g/> , зрештою <g/> , варт <g/> . </p>
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#8 Та в суті речі це не було новою тезою <g/> : це було тільки ствердження старої його тези про незалежність різних сторін розвитку суспільства чи націй як частин людства <g/> , в даному випадку — держави і культури <g/> .
doc#9 У цьому останньому випадку йшлося про те <g/> , щоб показати інший тип діалектних впливів на літературну мову <g/> .
doc#9 ) маємо взаємодію діалекту з літературною мовою <g/> , а не — як у випадку Галичини — взаємодію двох варіантів літературної мови <g/> .
doc#9 М. Драгоманів <g/> , який у даному випадку наближався до них <g/> , писав про М. Старицького <g/> : « <g/> Він мені справив болість на три дні своїм самовольно й безграмотно кованим язиком <g/> : Господи <g/> !
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .
doc#9 Тут уже в жадному випадку не можна говорити ні про традиції старовеликоукраїнської літературної мови <g/> , ні про данину М. Коцюбинського рідній подільській говірці <g/> .
doc#9 <p> Ось ще кілька прикладів такої мимовільної вульгаризації в мові <g/> , позасвідомого і недоречного відгомону « <g/> котляревщини <g/> » або <g/> , в кращому випадку <g/> , невиправданої примітивізації « <g/> під селянське <g/> » <g/> : « <g/> В здоровому високому залі серед здорових дзеркал <g/> » ( <g/> С. 162 <g/> ) <g/> ; « <g/> Шуміла верба й перебаранчала їй читати <g/> » ( <g/> С. 200 <g/> ) <g/> ; « <g/> Дорога пошилась у гущавину <g/> » ( <g/> С. 229 <g/> ) <g/> ; « <g/> Почав неначе стогнати <g/> , втиривши очі в стелю <g/> » ( <g/> С. 306 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вона бурхнула й собі рому в свій стакан <g/> » ( <g/> С. 354 <g/> ) <g/> .