This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | листопада 1860 р. <g/> , і <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума моя і | я | <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> . В останньому Шевченковому вірші |
doc#4 | , — мало не кожний рядок і старих і нових поезій | я | зважував <g/> , чи не надається він на назву моєї |
doc#7 | Америки <g/> . ( <g/> Це не натяк на « <g/> Голос Америки <g/> » <g/> . <g/> ) </p><p> | Я | ніколи не думав <g/> , що майбутнє нашої поезії |
doc#9 | — зах <g/> . -укр <g/> . борше ( <g/> й <g/> ) <g/> : « <g/> Бозя простив та скрасив | мене | боршей <g/> » ( <g/> 102 <g/> ) <g/> ; сх <g/> . -укр <g/> . ввічливий <g/> , любязний — |
doc#9 | розвитий <g/> » — Ч. 11 <g/> ; рос <g/> . развитый <g/> ) <g/> , гражданин ( <g/> « <g/> | Я | одесець <g/> , гражданин усього світу <g/> » — Ч. 35 <g/> ; рос <g/> . |
doc#14 | ніколи не існувало в українській поезії УРСР <g/> . | Я | маю на увазі поезію « <g/> Твоїх піль неозорену тугу <g/> » |
doc#19 | на вустах <g/> : « <g/> Не своєю смертю я вмираю <g/> ; | мене | вбила семінарія <g/> » <g/> , — заявляє з гіркотою Антось у |
doc#20 | мені говорити про заячу посмішку <g/> ) <g/> . Так | я | його назвав у душі зайчиком <g/> , може не без |
doc#20 | Усі не мали бажання лишатися в Києві <g/> , але тільки | я | твердо знав <g/> , куди я хотів <g/> . </p><p> Це був Львів <g/> . Я не знав |
doc#20 | лишатися в Києві <g/> , але тільки я твердо знав <g/> , куди | я | хотів <g/> . </p><p> Це був Львів <g/> . Я не знав <g/> , які там були |
doc#21 | , що всі інші не мають значення <g/> , а радитися | я | мушу з ним <g/> , а він мене знає і всі мої вимоги |
doc#23 | під вінцем <g/> , чи в могилі <g/> , чи в буйному морю <g/> ! </p><p> Гірко | мені | <g/> , світ темніє <g/> . Горе кличе в море <g/> ; </p><p> Побіжу я <g/> , |
doc#23 | меня <g/> , </p><p> опис озера Бенедіктова ( <g/> « <g/> Озеро <g/> » <g/> ) <g/> : </p><p> | Я | помню приволье широких дубрав <g/> ; </p><p> Я помню край |
doc#27 | , суха и однообразна <g/> ; а впрочем ты не Улисс <g/> , а | я | не Ментор <g/> » ( <g/> 1857 <g/> ; подібно в листі 1853 року <g/> ) <g/> . </p> |
doc#29 | . Виступав на сцені двічі в житті <g/> . Вперше <g/> , коли | мені | було років десять <g/> , у шкільній інсценізації |
doc#29 | роду <g/> : підсвідомо переносячи почуте в життя <g/> , | я | загорівся теж прилучитися до культурної |
doc#30 | роки і сумніваюся в мудрості свого виїзду3 ( <g/> тут | я | наближаюся до неборачих позицій <g/> ) <g/> . Це країна з |
doc#30 | близько до цивілізованих країн <g/> . </p><p> Але поза тим | я | виглядаю Вас у наших краях <g/> , як обіцяно <g/> . З |
doc#30 | . Логіка панує <g/> , а світ упорядкований <g/> . </p><p> У що все | я | і далі не вірю <g/> . Але — се нон е веро [ <g/> se non е vero— е |
doc#30 | обкладинкарства10 <g/> , і дуже тим тішиться <g/> , а | я | тішуся ним і готуюся до святкування чимраз |