Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким самим образом у революційній проклямації Герцена <g/> , в його брошурі « <g/> Крещеная собственность <g/> » <g/> , у статтях « <g/> Колокола <g/> » <g/> , у листі до О. Герцена ( <g/> задум якого <g/> , на його погляд <g/> , виник у гуртку Миколи Чернишевського <g/> ) <g/> , в одному з віршів Миколи Некрасова 22. На цьому тлі тим знаменнішим стає факт <g/> , що якраз тепер Т. Шевченко відкинув образ сокири <g/> .
doc#4 Присягаюся <g/> , — мало не кожний рядок і старих і нових поезій я зважував <g/> , чи не надається він на назву моєї статті <g/> .
doc#4 <p> Отже <g/> , під ґетеансько-рількеанським комплексом у контексті цієї статті без назви не розумію я ні співмаштабности <g/> , ні поетичного стилю <g/> , ні жанрового оформлення <g/> , ні філософського підґрунтя <g/> , а тільки подібність у настрої <g/> , у баченні світу або — ще точніше — в бажанні бачити світ як осередок гармонії <g/> , рівноваги й спокою <g/> .
doc#4 <p> Про цю книжку <g/> , явно задуману як підсумок життєвої й творчої путі <g/> , Рубчак написав з позицій зрілого мужа <g/> , я тут <g/> , у цій статті <g/> , з погляду людини віку <g/> , близького до поетчиного <g/> .
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#9 У редакційній статті « <g/> Указ проти руського язика <g/> » « <g/> Правда <g/> » писала <g/> : « <g/> Настигла ж пора для галицьких русинів сповнити довг для цілої руської народности <g/> .
doc#9 <p> Цю надзвичайно важливу для розвитку української літературної мови дискусію — хоч треба сказати <g/> , що учасники її здебільшого не піднеслися над особисті смаки і не усвідомили загального значення дискусії — розпочав Борис Грінченко статтею « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , видрукованою в липні 1891 р. <g/> , тяглася вона протягом 1891 — 1892 рр <g/> .
doc#9 Але ж ми маємо право сподіватися насамперед сього од галичан <g/> , бо не в галичан <g/> , а в нас були Квітка <g/> , Гулак-Артемовський <g/> , Марко Вовчок <g/> , Шевченко <g/> , Кониський <g/> , Гребінка <g/> , Куліш <g/> , Нечуй-Левицький <g/> , Мирний <g/> , Стороженко та інші <g/> ; не галичани нам <g/> , а ми їм сповняємо своїми роботами їх періодичні і неперіодичні видання <g/> »2. </p><p> Цими словами кінчається гаряча стаття Б. Грінченка <g/> , сповнена духу нетерпимости й льокальної обмежености <g/> .
doc#9 » — за характеристикою Б. Грінченка <g/> ) 3 або звороту звертаюся до вас <g/> , про який Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Се " <g/> до вас звертаюся <g/> " чи польонізм <g/> , чи москалізм <g/> , але у всякому разі річ не вкраїнська <g/> ; по-вкраїнському се значить <g/> : " <g/> до вас повертаюся <g/> " <g/> , а якщо висловити по-вкраїн- ському авторову думку <g/> , то треба сказати <g/> : " <g/> до вас вдаюся з покликом <g/> " або просто " <g/> вас кличу <g/> " <g/> , " <g/> вас закликаю <g/> "»4. </p><p> Таким чином і в своїх прикладах <g/> , і головне в своїх вимогах і тоні стаття Б. Грінченка була більше полемічна <g/> , ніж речова <g/> .
doc#9 <p> В історичній перспективі стаття І. Франка була така ж хибна <g/> , як і стаття Б. Грінченка <g/> .
doc#9 <p> В історичній перспективі стаття І. Франка була така ж хибна <g/> , як і стаття Б. Грінченка <g/> .
doc#9 Бо історична доцільність дискусії була не тільки в формулюванні дотеперішніх поглядів на шляхи розвитку української літературної мови — це завдання обидві статті виконували <g/> , — а в знайденні або синтезі обох поглядів <g/> , або межі <g/> , до якої мали б простягатися зазіхання кожного з них <g/> .
doc#9 Цього обидві ці статті не зробили <g/> . </p>
doc#9 Посутньо стаття М. Школиченка не приносила нічого нового <g/> , хіба що відзначала і намагалася заперечити недооцінку значення мови у І. Франка <g/> .
doc#9 Таким принциповим моментом у статті А Кримського <g/> , крім загальної оцінки впливів різних українських земель на літературну мову <g/> , було ще питання про русизми й полвонізми <g/> .
doc#9 Стаття І. Стешенка в своїй філологічній частині стоїть на невисокому рівні <g/> .
doc#9 <p> У цій статті можна тільки поставити питання <g/> .
doc#9 <p> Нарешті словник Павловського — типово чернігівський <g/> , але розмір цієї статті не дає змоги подати докладну аналізу лексики <g/> , і я змушений відіслати читача до вже згадуваної моєї статті про Граматику Павловського <g/> . </p>
doc#9 Численні збіги лексики Котляревського зі словником Павловського <g/> , спертим на чернігівські говірки <g/> , я наводжу в своїй уже згадуваній статті про Граматику Павловського <g/> . </p>
doc#10 180 <g/> ) <g/> , у надто частому посиланні на статті Шахматова і погодженні з ними <g/> , у перебільшенні південно-слов'янського впливу на письмо білоруських і псковських пам'яток ( <g/> на хибність цього вже тоді слушно вказував Карінський <g/> , але Ганцов воліє не йти за ним <g/> ) <g/> , у поділі мовних рис тексту на “ <g/> спільно-руські <g/> ” й “ <g/> діалектні <g/> ” — у всьому цьому виявляється учнівство в Шахматова <g/> .